Хронічний стрес: симптоми та ознаки

Життя в напрузі рідко починається за один день. Спочатку це просто щільний графік, потім — фон, який людина перестає помічати: напруга в м'язах, порушений сон, роздратування через дрібниці. Далі — про те, як виглядає хронічний стрес з боку тіла і з боку почуттів, і про ознаки, за яких потрібна допомога фахівця.

Що таке хронічний стрес і чим він відрізняється від звичайного

Стрес — це відповідь мозку й тіла на навантаження або вимогу. У такий момент виділяються гормони, які роблять людину зібраною: підвищується тиск, частішає пульс, зростає рівень глюкози в крові. Цю реакцію називають «бийся або тікай».

Короткочасний стрес не завжди шкодить. Різке гальмування перед машиною, що вискочила, або дедлайн, після якого напруга спадає, — приклади, коли реакція допомагає. Різниця в тривалості: хронічний стрес тягнеться тижнями, місяцями й довше, і тіло весь цей час поводиться так, ніби загроза нікуди не поділася.

Причини зазвичай поділяють на три групи: постійний тиск побуту — робота, навчання, потреби сім'ї, гроші; різкі зміни — розлучення, хвороба, втрата роботи; травматичні події, після яких може розвинутися посттравматичний стресовий розлад.

Фізичні симптоми хронічного стресу

Тіло говорить першим. Серед ознак — головний біль і запаморочення, напруга й біль у м'язах, проблеми зі шлунком і травленням, біль у грудях і прискорене серцебиття, труднощі в сексуальній сфері.

До цього додаються сон та імунітет: людина спить занадто мало або занадто багато і частіше за звичайне підхоплює застуду, бо опірність організму знижується. Частину таких відчуттів легко списати на втому або погоду, і тоді причина залишається непоміченою.

Емоційні та поведінкові ознаки стресу

У голові з'являється туман: важко зосередитися, ухвалити рішення, утримати в пам'яті дрібниці. Неспокій крутиться по колу, настрій хитається від пригніченості до злості.

З боку зміни видно раніше, ніж зсередини. Близькі помічають, що людина стала різкою, відмовляється від зустрічей, більше п'є або курить. Поведінкові зміни при стресі зазвичай такі:

• дратівливість і різкість у відповідь на дрібниці;
• сон, який став помітно довшим або коротшим за звичайний;
• їжа в більшому або меншому обсязі, ніж раніше;
• уникнення певних місць і людей;
• більше алкоголю або цигарок, ніж було.

Люди звикають до такого стану і перестають вважати його проблемою — просто «характер зіпсувався» або «часу немає».

Сильний стрес і нервове перенапруження: як вони проявляються

Коли напруга тримається довго, симптоми стресу перестають бути епізодами і стають постійним фоном.

Розрізняють еустрес (від грец. εὖ — «добре») і дистрес (від грец. δυσ — «втрата»). Ганс Сельє описав загальний адаптаційний синдром і виділив у ньому три стадії: реакцію тривоги, або мобілізацію адаптаційних можливостей, стадію опірності та стадію виснаження.

Чим небезпечний затяжний стрес для здоров'я

Постійна напруга — це навантаження на системи організму, і вона робить свій внесок у розвиток серйозних станів: депресії, тривожних розладів, хвороб серця, підвищеного тиску, діабету. До симптомів стресу можна звикнути й не помічати, що проблема є.

Коли симптоми стресу вимагають звернення до фахівця

Орієнтир, який називають лікарі: тяжкі симптоми тримаються два тижні й довше. Серед них — проблеми зі сном, зміна харчування з небажаною зміною ваги, труднощі з тим, щоб встати з ліжка через настрій, втрата інтересу до того, що раніше радувало, неможливість робити звичайні щоденні справи.

Звернутися по допомогу можна й в інших випадках: коли людині важко давати раду, коли власні спроби не допомагають, коли вона хотіла б отримати направлення до фахівця, а також якщо стрес викликає відчуття, що людина не справляється, або якщо вона стала частіше вживати алкоголь чи наркотики.

Сам по собі хронічний стрес не привід викликати швидку. 103 або 112 потрібні, якщо з'являються думки про самогубство, якщо людині або іншому потрібна термінова допомога або якщо людина серйозно завдала собі шкоди — наприклад, передозування.

Цей текст — довідковий: він допомагає помітити ознаки й назвати свій стан словами, але не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності