Буває тиждень, коли думки не зупиняються: робота, гроші, розмова, яку ви прокручуєте в голові вночі. Це не обовʼязково розлад, але є стан, у якому тривога перестає бути реакцією на події й стає фоном, що тримається місяцями. Розлад імовірніший, якщо тривога присутня більшість часу і заважає повсякденному життю.
Тривога як нормальна реакція
Тривога — це відчуття неспокою, яке буває від легкого до сильного і включає хвилювання та страх. Паніка — найгостріша форма тривоги. Часом це природна відповідь на стресову або небезпечну ситуацію, і більшість людей іноді тривожаться. Сама по собі така тривога не означає розладу.
Коли тривога стає розладом
Про генералізований тривожний розлад говорять тоді, коли людина часто відчуває сильну тривогу щодо багатьох різних речей. Основний симптом — відчуття стресу чи хвилювання, які впливають на щоденне життя і які важко контролювати. Імовірність розладу вища, якщо тривога присутня більшість часу, заважає звичайним справам і тримається щонайменше шість місяців.
Очевидної причини зазвичай немає, але ризик вищий за наявності іншого тривожного розладу, близьких родичів із тривожними розладами чи депресією, історії стресових або травматичних подій, тривалого больового стану, а також досвіду вживання наркотиків чи алкоголю. У жінок розлад трапляється частіше, ніж у чоловіків.
Тілесні симптоми тривоги
Тривога живе не лише в думках. Серед симптомів генералізованого тривожного розладу — труднощі зі сном, неспокій, дратівливість, складнощі з концентрацією, швидка втомлюваність, відчуття напруження, проблеми зі шлунком, помітніше або незвичне серцебиття, запаморочення, знижений настрій.
Неврози можуть супроводжуватися болем у ділянці серця, головним болем і розладами шлунково-кишкового тракту.
Панічна атака
Панічна атака — це раптовий напад інтенсивних думок і тілесних відчуттів, який може виникнути дуже швидко і без видимої причини. Вона буває дуже лячною, але не є небезпечною і не завдає фізичної шкоди. Більшість нападів тривають від 5 до 20 хвилин, окремі — до години.
Під час панічної атаки виникають:
- прискорене серцебиття та відчуття нестачі повітря;
- тремтіння, пітливість, припливи жару чи озноб;
- запаморочення, нудота, оніміння;
- відчуття жаху чи страху смерті.
Людина з панічним розладом переживає такі напади регулярно і поступово починає уникати ситуацій, у яких боїться нового нападу. Чимало симптомів паніки — прискорене серцебиття, біль у грудях, задишка, тремтіння, оніміння, відчуття жаху чи страху смерті — можуть бути ознаками й інших станів. Тому самостійно тлумачити їх ризиковано.
Як це діагностують
Діагноз ставить лікар після розмови: він розпитує про хвилювання, тілесні симптоми, їхню частоту й тривалість. Чесні відповіді, навіть коли говорити про емоції непросто, допомагають підтвердити або виключити розлад. Іноді потрібен фізичний огляд, щоб виключити інші стани зі схожими симптомами.
Куди звернутися
З підозрою на генералізований тривожний розлад зверніться до сімейного лікаря. До лікаря йдуть і тоді, коли діагноз уже є, але допомога не полегшує стан. Лікар може запропонувати розмовну терапію (когнітивно-поведінкову), медикаменти або направлення до спеціалістів із психічного здоров'я. Зазвичай лікар радить спершу спробувати терапію.
Негайно телефонуйте 103 або 112, якщо є ознаки стану, що загрожує життю: інсульт, інфаркт, тяжка травма чи дорожньо-транспортна пригода. Психічний кризовий стан теж потребує невідкладної допомоги, а не очікування планового візиту.
Цей текст — довідка, а не заміна розмови з лікарем.
Джерела
Історія оновлень
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності