Нейрогенний сечовий міхур: що це, види та причини

Нейрогенний сечовий міхур — це порушення утримання сечі та сечовипускання через збій у роботі центральної або периферичної нервової системи. Сам міхур при цьому може бути здоровим, але команди до нього доходять погано. Соромитися тут зайве: це така сама поломка, як короткозорість, і її обговорюють з лікарем.

Що таке нейрогенний сечовий міхур

Нейрогенна дисфункція сечового міхура об'єднує порушення функції утримання сечі та сечовипускання при вроджених або набутих відхиленнях нервової системи. Хоча в назві згадується сечовий міхур, ідеться фактично про нижні сечовивідні шляхи — міхур і сечовипускний канал. Без нагляду стан може призводити до пошкодження нирок, пролежнів та інфекцій сечовивідних шляхів.

Як влаштована іннервація сечового міхура і що робить детрузор

Для нормального сечовипускання потрібні працюючий міхур, працюючий сфінктер і детрузор — м'яз стінки міхура. У фазі наповнення міхур повільно розтягується під низьким тиском. У фазі сечовипускання детрузор скорочується, а внутрішня і зовнішня частини сфінктера розслаблюються. Нервові сигнали ходять між мозком і цими м'язами. Якщо нерви пошкоджені хворобою або травмою, м'язи не стискаються і не розслаблюються вчасно.

Причини нейрогенної дисфункції

Найчастіше винні хвороби центральної нервової системи: хвороба Альцгеймера, вроджені дефекти спинного мозку на кшталт розщеплення хребта, пухлини мозку або спинного мозку, церебральний параліч, енцефаліт, синдром дефіциту уваги і гіперактивності, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, травма спинного мозку, інсульт. Друга група — пошкодження нервів, що забезпечують міхур: невропатія при тяжкому алкоголізмі, діабеті, дефіциті вітаміну B12, сифілісі, після тазової операції, при міжхребцевій грижі або стенозі хребетного каналу.

Атонія та інші види порушень

Симптоми залежать від причини. При гіперактивному міхурі людина часто мочиться малими порціями, не опорожнює міхур повністю, втрачає контроль над ним. При гіпоактивному міхурі — атонії, або атонічному сечовому міхурі — відчуття повного міхура з підтіканням, нездатність відчути наповнення, труднощі з початком сечовипускання або затримка сечі. Іноді симптомів немає, і неповне опорожнення знаходять лише при обстеженні.

Чим небезпечне переповнення сечового міхура

Часте переповнення міхура може необоротно пошкодити м'яз і розтягнути детрузор. Тому скарги на «просто не відчуваю, що хочу» — привід для обстеження, а не для терпіння.

Як діагностують і коли звертатися до лікаря

Лікар розпитує про симптоми та хвороби. З обстежень застосовують аналізи сечі, знімки — рентген, ультразвук, внутрішньовенну урографію, огляд стінки міхура цистоскопом. Далі вирішує уролог або нейроуролог. До лікаря йдуть, якщо міхур взагалі не опорожнюється, є ознаки інфекції — температура, печіння при сечовипусканні, часте сечовипускання, — або сеча відходить малими порціями часто.

• часті позиви малими порціями
• відчуття неповного опорожнення
• підтікання сечі без позиву
• труднощі з початком сечовипускання
• втрата відчуття наповненого міхура

Сам по собі стан не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо з'явилися ознаки загрозливого для життя стану, наприклад симптоми інсульту.

Матеріал довідковий: він пояснює, що відбувається, але не замінює консультацію лікаря — рішення про обстеження ухвалює фахівець.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності