Хронічний пієлонефрит: що це і які бувають симптоми

Хронічний пієлонефрит — запальний процес бактеріальної етіології з переважним ураженням канальцевої системи нирки, ниркової миски, чашечок і паренхіми. Пієлонефрит є найчастішим захворюванням нирок у всіх вікових групах. Дівчатка та жінки молодого і середнього віку хворіють у 6 разів частіше за хлопчиків і чоловіків.

Що таке хронічний пієлонефрит

За характером перебігу пієлонефрит поділяють на гострий, хронічний і рецидивний. Виділяють також хронічний із загостренням. За кількістю уражених нирок розрізняють однобічний і двобічний процес, за умовами виникнення — первинний і вторинний, за прохідністю сечовивідних шляхів — необструктивний і обструктивний. Варіанти перебігу хронічного пієлонефриту включають латентну, гіпертензивну, анемічну, азотемічну та безсимптомну форми, а також ремісію.

Причини та фактори ризику

Найчастіші збудники — кишкова паличка, протей, ентерококи, синьогнійна паличка. Проникнення збудника частіше відбувається гематогенним шляхом із вогнища інфекції в організмі, рідше — урогенним із нижніх сечовивідних шляхів. Ризик вищий при каменях нирок, обструкції сечового міхура або уретри, цукровому діабеті, катетері в сечовому міхурі, затримці сечі, вагітності, збільшеній простаті, тривалій нерухомості, а також при ослабленому імунітеті.

Симптоми хронічного пієлонефриту

При поширенні інфекції на нирки виникають озноб і тремтіння або нічна пітливість, втомлюваність і загальне нездужання, температура вище 38,3 °C, біль у боці, спині або паху, нудота і блювання. У людей старшого віку зміни психіки або сплутаність можуть бути єдиною ознакою. Інфекція сечових шляхів може проявлятися й симптомами циститу.

• Біль, печіння або різь під час сечовипускання
• Прискорені та імперативні позиви до сечовипускання
• Темна або каламутна сеча
• Висока температура, озноб
• Біль у нижній частині спини або в боці

Особливості у жінок

Інфекції сечових шляхів частіше трапляються у жінок, оскільки уретра в них коротша і розташована ближче до ануса. З цієї причини ризик інфекції вищий після статевої активності або при використанні діафрагми як засобу контрацепції. Менопауза також підвищує ризик інфекції сечових шляхів.

Як діагностують: аналізи сечі, УЗД та інші методи

Для виявлення інфекції беруть зразок сечі. Загальний аналіз сечі шукає лейкоцити, еритроцити, бактерії та хімічні речовини, наприклад нітрити. Посів сечі, зібраної середньою порцією, дозволяє ідентифікувати бактерії. Можуть виконуватися загальний аналіз крові та посів крові. Для перевірки інших проблем сечової системи застосовують комп'ютерну томографію органів черевної порожнини, внутрішньовенну урографію, ультразвукове дослідження нирок, цистоуретрографію під час сечовипускання.

Можливі ускладнення та коли звертатися до лікаря

Ускладнення включають загрозливу для життя реакцію організму на інфекцію (сепсис), пошкодження або рубцювання нирки. Ризик сепсису вищий у молодих, дуже літніх людей і в тих, чий організм не може боротися з інфекцією. До лікаря звертаються при болю в спині або боці, ознобі, температурі, блюванні, а також якщо симптоми повернулися незабаром після лікування.

Сам по собі стан не є приводом викликати швидку; 103 або 112 — якщо з'явилася сплутаність свідомості, сонливість або утруднення мовлення.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності