Пієлонефрит: коли інфекція піднімається до нирок

Інфекція сечових шляхів може піднятися з сечового міхура вище — до нирок. Тоді це пієлонефрит: запалення ниркової тканини, яке без лікування може закінчитися сепсисом. Сором тут недоречний — про нирки говорять так само спокійно, як про нежить.

Коли звертатися до лікаря

До сімейного лікаря йдуть, якщо при сечовипусканні є біль, печіння чи різь, позиви частішають і стають нагальними, сеча темна або каламутна. Також якщо симптоми інфекції нирок не минули після лікування антибіотиками.

Того ж дня до лікаря — якщо на тлі підозри на інфекцію нирок є дуже висока температура, жар, холод і тремтіння, температура нижче 36, біль унизу живота чи в спині під ребрами, кров у сечі, нудота або блювання, сечі не було цілий день, вагітність.

Сплутаність, сонливість, утруднена мова — телефонуйте 103 або 112 негайно.

Як інфекція піднімається до нирок

Сеча зазвичай стерильна — це відомо з часів Пастера. Серед збудників пієлонефриту — кишкова паличка, ентерокок, протей, стафілококи, стрептококи, синьогнійна паличка, ентеробактерії.

Інфекція нирок часто виникає внаслідок циститу, але може бути й без нього. Пієлонефрит буває первинним, коли відтоку сечі ніщо не заважає, і вторинним, коли є перешкода: камені, природжені аномалії, подвоєння нирки, нефроптоз. Застій сечі й ослаблений імунітет полегшують бактеріям роботу.

Запалення буває однобічним і двобічним. При двобічному часто є ознаки ниркової недостатності.

Термін «пієлонефрит» увів Пʼєр Рейєр у 1837 році в «Атласі хвороб нирок». До того вважали, що нирки стійкі до запалень. У 1956 році Едвард Касс із Інституту патології Маллорі встановив кількісну основу підрахунку бактерій для діагностики інфекції сечовивідних шляхів.

Симптоми

Початок зазвичай гострий, картина яскрава.

• гарячка й озноб;
• біль у попереку або збоку;
• нудота й блювання;
• ломота в мʼязах і симптоми, схожі на грип;
• симптоми, схожі на цистит: печіння при сечовипусканні, часті позиви.

Буває й пронос. У дітей до двох років іноді є лише висока температура; старші діти мочяться в ліжко або стають сонливими. У дорослих серед симптомів буває висока температура. У крові при гострому пієлонефриті буває лейкоцитоз і підвищене ШОЕ, в сечі — лейкоцити й білок. Постукування поперекової ділянки болюче, іноді позитивний симптом Пастернацького. Цистит — запалення сечового міхура, симптоми можуть бути схожими, а гарячка, біль у попереку чи збоку й нудота говорять про те, що інфекція піднялася до нирок.

Групи ризику й ускладнення

Жінки хворіють частіше, але інфекцію нирок може отримати будь-хто. Вагітність — окрема група: вагітним інфекція нирок може знадобитися лікування в стаціонарі. Люди з хронічними хворобами й ослабленою імунною системою теж уразливіші до наслідків інфекції.

Гострий пієлонефрит закінчується одужанням, переходом у хронічну форму або смертю. Хронічний призводить до склерозу й деформації нирки, підвищеного тиску, хронічної ниркової недостатності. Він буває латентним, рецидивуючим, гіпертонічним, анемічним, азотемічним. Іноді єдина помітна ознака — стійкий підвищений тиск.

Гнійна форма гострого пієлонефриту може перейти в апостематозний нефрит і карбункул нирки. Хронічний пієлонефрит — одна зі складових хронічної хвороби нирок.

Діагностика

Сімейний лікар перевіряє сечу — це базовий тест. Далі досліджують осад і бактеріологічний посів, перевіряють функцію нирок: щільність сечі, азотемію. За потреби призначають ультразвук нирок, екскреторну урографію, сцинтиграфію, КТ або МРТ. Обстеження показують і перешкоду відтоку сечі, якщо вона є.

Це довідковий матеріал, він не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності