Хронічне безсоння: що це, види та чим відрізняється від тимчасового

Уночі ви лежите з розплющеними очима і чуєте, як цокає годинник. Удень почуваєтеся розбитою і дратівливою. Якщо це повторюється місяць за місяцем, ідеться про хронічне безсоння — розлад сну, який заслуговує на увагу, а не на докори в слабкій волі.

Що таке хронічне безсоння

Безсоння, або інсомнія, — це розлад сну, при якому людина скаржиться на труднощі із засинанням, часті пробудження вночі або раннє пробудження і при цьому не почувається відпочилою. Для діагнозу порушення мають відзначатися не менше трьох разів на тиждень протягом місяця і викликати помітний дистрес або заважати роботі та повсякденним справам. Абсолютна кількість годин сну вирішального значення не має: норма в різних людей сильно відрізняється. Орієнтир — самопочуття вдень. Дорослим у середньому потрібно 7–9 годин сну, дітям — 9–13, малюкам — 12–17.

Транзиторне та хронічне безсоння: у чому різниця

Короткочасне, або транзиторне, безсоння відносять до гострих станів: воно зазвичай триває дні або тижні, часто на тлі стресу на роботі, сімейних навантажень або тяжкої події. Хронічне триває місяць і довше; за деякими критеріями — три місяці й більше. Гостре безсоння нерідко минає при зміні звичок сну, тоді як хронічне частіше потребує розбору причин разом із лікарем.

Абсолютне та аномальне безсоння: що мають на увазі

У клінічних описах такі терміни не використовуються. При оцінці безсоння абсолютна тривалість сну не має вирішального значення, а зменшення часу сну не вважають патологією, якщо воно не викликає порушень денної діяльності — сонливості, погіршення уваги та пам'яті. Точніше описувати свій стан словами «важко засинаю», «прокидаюся вночі», «прокидаюся занадто рано» — так лікарю простіше зрозуміти картину.

Види безсоння та розладів сну

Безсоння поділяють на гостре та хронічне, а також на первинне та вторинне. Вторинне — симптом або побічний ефект іншого стану: хвороби, ліків, інших порушень сну, кофеїну, тютюну або алкоголю. Первинне не пов'язане з іншим захворюванням; його причина не до кінця зрозуміла, хоча факторами називають тривалий стрес, емоційні потрясіння, перельоти та змінну роботу. До інших розладів сну відносять:

• синдром неспокійних ніг;
• апное уві сні — зупинки дихання та хропіння;
• нарколепсію — раптове засинання в будь-якому місці;
• сноходіння та нічні кошмари, особливо в дітей.

Можливі причини та наслідки хронічного безсоння

Серед частих причин — стрес, тривога або депресія, шум, занадто жарка або холодна кімната, незручне ліжко, алкоголь, кофеїн і нікотин. Безсоння можуть викликати психічні розлади, хвороби Альцгеймера і Паркінсона, синдром неспокійних ніг, підвищена функція щитоподібної залози, менопауза, багато ліків, хронічний біль. Хронізації нерідко сприяють тривожні думки про те, чи вдасться заснути, і спроби «добрати» сон удень або алкоголем на ніч. Наслідки — денна сонливість, занепад сил, дратівливість, тривога, труднощі з концентрацією, увагою та пам'яттю, ризик заснути за кермом.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Звернутися до лікаря потрібно, якщо зміна звичок сну не допомогла, проблеми зі сном тривають місяцями або заважають справлятися з повсякденним життям. Лікар розпитає про історію здоров'я і сну, проведе огляд, щоб виключити інші причини, може запропонувати вести щоденник сну або пройти полісомнографію. Іноді пропонують когнітивно-поведінкову терапію, при ознаках іншого розладу сну направляють до лабораторії сну.

Саме по собі безсоння не привід викликати швидку. Телефонувати 103 або 112 потрібно при загрозливих для життя станах — наприклад, при ознаках інсульту або серцевого нападу.

Цей матеріал — довідковий і не замінює консультацію лікаря: якщо безсоння тягнеться місяцями, поговоріть про нього зі спеціалістом.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності