Безсоння через стрес: чому тривога заважає заснути

Увечері тіло просить відпочинку, а голова продовжує перебирати розмови, завдання й тривоги, і заснути вдається лише під ранок. Такий стан знайомий багатьом і рідко свідчить про слабкість характеру. Далі — про те, як переживання пов'язані зі сном і в який момент розмова з лікарем перестає бути відкладеною.

Як стрес і переживання впливають на сон

Стрес, тривога і депресія — найчастіші причини безсоння. Крім них, сон порушують шум, занадто жарка або холодна кімната, незручне ліжко, алкоголь, кофеїн і нікотин, зміна часових поясів і робота за змінами.

Про безсоння говорять, коли проблеми зі сном повторюються регулярно. Виглядати це може по-різному:

• важко заснути, і людина довго лежить без сну;
• сон переривається кілька разів за ніч;
• пробудження приходить раніше, ніж хотілося б, і повернутися до сну не вдається;
• після пробудження залишається відчуття розбитості, а вдень важко зосередитися і бракує дратівливості.

Якщо це триває менше трьох місяців, безсоння називають короткостроковим, три місяці й довше — тривалим. Гостре безсоння на тлі переживань на роботі, сімейних труднощів або тяжкої події зазвичай тримається дні або тижні.

Безсоння і тривожність: чому перед сном не відпускають думки

Хронізації безсоння нерідко сприяють тривожні сумніви — чи вдасться заснути, — а також занепокоєність можливим зниженням працездатності або проблемами зі здоров'ям через порушений сон. Такі стійкі уявлення психологи називають дисфункціональними переконаннями.

Вони підтримують «страх сну» — страх не заснути у себе в спальні: місце для сну й очікування проблем із засинанням пов'язуються, і обстановка кімнати сама запускає надмірну мозкову активацію. Інсомнію, в основі якої лежать такі психологічні механізми без серйозного захворювання, називають психофізіологічною.

Безсоння при депресії та тривожних розладах

Психічні розлади, насамперед депресія і тривожні розлади, належать до причин безсоння. Зв'язок між сном і депресією складний: іноді порушення сну виявляються симптомом депресивного епізоду, а іноді — чинником, який підштовхує до його розвитку.

Окрема складність у тому, що безсоння й саме змінює стан: на його тлі людина частіше відчуває тривогу, пригніченість і дратівливість.

Психосоматичне безсоння: як відрізнити його від інших причин

Слово «психосоматика» в розмовах про сон зазвичай означає, що причина — у психіці, а не в тілі. Точніше говорити про психофізіологічне безсоння: воно тримається на психологічних чинниках, без серйозного захворювання.

Відрізнити його від інших варіантів допомагає розбір причин. Крім стресу і тривоги, сон порушують хронічний біль, хропіння і зупинки дихання уві сні, синдром неспокійних ніг, підвищена функція щитоподібної залози, менопауза, деякі хвороби й ліки.

Для діагностики лікар збирає історію сну й анамнез, просить вести щоденник сну і за потреби призначає полісомнографію — вона показує, як людина спить і як тіло реагує на порушення.

Змінна робота і зміна часових поясів

Змінна робота і перельоти зі зміною часових поясів зсувають звичний ритм сну й неспання. Кофеїн, алкоголь і нікотин теж заважають спати.

Потреба у сні в усіх різна. У середньому дорослим потрібно 7–9 годин, дітям — 9–13, малюкам — 12–17, але ознака нестачі сну — постійна втома вдень. Ще один помітний ризик — сонливість за кермом.

Коли безсоння потребує звернення до лікаря

Приводом для візиту буває ситуація, коли зміни звичок не допомогли, проблеми зі сном тривають місяцями або безсоння так впливає на повсякденне життя, що справлятися стає важко.

На прийомі лікар шукає причину порушень. Обговорюється і когнітивно-поведінкова терапія: вона допомагає змінити думки й поведінку, які заважають спати, і буває у форматі зустрічей або онлайн-програми. Снодійні лікарі призначають рідко і лише на кілька днів або тижнів — через побічні ефекти і ризик залежності.

Безсоння саме по собі не привід викликати швидку. Номери 103 і 112 потрібні при загрозі життю — наприклад, при ознаках інсульту або серцевого нападу.

Цей текст довідковий: він допомагає зорієнтуватися в темі й не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності