Атерома: що це, як виглядає і чи небезпечна

Атерома — округле утворення під шкірою, що виникає через закупорку протоки сальної залози. В англомовних довідниках його описують як епідермоїдну кісту, а назву «сальна кіста» вважають неточною. Нижче — що це за утворення і коли потрібен хірург.

Атерома: що це таке і чим відрізняється від інших кіст

Атерома, або кіста сальної залози, — пухлиноподібне утворення при закупорці протоки сальної залози. Це доброякісна кіста з воронки або верхньої частини волосяного фолікула, заповнена кератином і ліпідним детритом.

Звичну сальну кісту точніше називати епідермоїдною: її порожнину заповнюють злущені клітини шкіри. Справжня кіста сальної залози — стеатоцистома — містить жовтуватий маслянистий матеріал.

Чому виникає закупорка сальної залози

Основний механізм — закупорка волосяного фолікула з його сальною залозою. На ділянках без волосся (сідниці, долоні, підошви) кіста формується при травматичному впровадженні клітин епідермісу в дерму.

Причина в цілому невідома; у частини людей такі ж утворення були у родичів. Зустрічаються вони частіше у дорослих, ніж у дітей, переважно в молодому та середньому віці, і у чоловіків вдвічі частіше, ніж у жінок. Множинні кісти описані при акромегалії та спадкових синдромах, наприклад при синдромі Гарднера. Вторинні атероми бувають у людей з жирною себореєю та тяжким акне.

Як виглядає атерома і які в неї симптоми

Типова картина — щільний вузлик тілесного або жовтуватого кольору діаметром зазвичай 1–3 см, фіксований до шкіри, але зміщуваний відносно глибше розташованих тканин. У центрі часто видно точкову воронку з сирнистим виділенням. Вузлик зазвичай не болить і росте повільно, а досягнувши певного розміру, перестає збільшуватися.

Часті місця:

• груди, плечі та спина;
• обличчя, особливо нижче рота, і шкіра голови;
• шия та завушна складка;
• шкіра статевих органів, включаючи мошонку та вульву.

Вторинні атероми щільніші, болючіші, з синюшним відтінком і розміром від горошини до лісового горіха; частіше на щоках, шиї та грудях.

Чи небезпечна атерома: запалення та ускладнення

Зазвичай це доброякісне утворення. Основна проблема — запалення: при розриві вмісту в дерму з'являються набряк, почервоніння та болючість. Причина — травма або бактеріальна інфекція, частіше золотистий стафілокок і стрептокок групи А. Запалена кіста нагноюється і формує болючий абсцес з підвищенням температури та флюктуацією; іноді утворення проривається з гнійним виділенням. Після неповного видалення капсули кіста рецидивує. Вкрай рідко всередині такої кісти розвивається плоскоклітинний рак шкіри.

Як лікар ставить діагноз і відрізняє атерому від інших утворень

Діагноз ставлять при огляді: форма, центральна воронка і локалізація розпізнаються без додаткових досліджень. Біопсія в типових випадках не потрібна. При підозрі на інфекцію беруть посів зі шкіри. Ультразвукове дослідження застосовують для первинної оцінки м'якотканинного утворення, для типової атероми воно зазвичай не потрібне.

Диференціальний ряд включає ліпому (рухливий вузол 2–10 см м'якої консистенції), трихілеммальну кісту (щільний вузол 0,5–5 см без центральної воронки, частіше на волосистій частині голови), псевдокісту при акне, дермоїдну кісту у дітей та епідермальну кісту, пов'язану з вірусом папіломи людини. Відрізнити атерому від інших доброякісних утворень шкіри іноді складно.

Коли звернутися до хірурга

Привід для консультації — будь-яке нове утворення на шкірі або під шкірою: лікар виключає злоякісний процес. Позаплановий прийом потрібен, якщо кіста почервоніла, стала болючою, з'явилися набряк або підвищення температури — це ознаки запалення або нагноєння. Хірург або дерматолог оцінює розміри, рухливість, стан шкіри та ознаки запалення, після чого визначає, чи потрібне спостереження або видалення.

Сама по собі атерома не привід викликати швидку; 103/112 — якщо стан різко погіршується і виникає загроза життю (наприклад, виражена слабкість, втрата свідомості, утруднене дихання на тлі запалення).

Матеріал довідковий: він описує ознаки та порядок дій, але не замінює огляд лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності