Біопсія: що це таке і навіщо її призначають

Направлення на біопсію майже завжди лякає: слово «рак» ще не прозвучало, а тривога вже є. Розберемо спокійно, що це за дослідження, як його проводять і що можна зрозуміти з висновку.

Що таке біопсія

Біопсія — це прижиттєве взяття невеликого зразка клітин або тканини для дослідження. Термін увів французький дерматолог Ернест Беньє в 1879 році. Матеріал (біоптат) відправляють до лабораторії: лікар-патологоанатом вивчає його під мікроскопом і описує клітинний склад. Біопсію можна виконати на будь-якій ділянці тіла.

Направлення дає сімейний лікар або спеціаліст.

Для чого проводять біопсію в онкології

В онкології біопсія — обов'язковий спосіб підтвердження діагнозу. Дослідження тканини дозволяє визначити клітинний склад, і в більшості випадків лише біопсія може достовірно показати, чи є підозріла ділянка раком.

Другий сенс — вибір тактики: лікування раку пов'язане з травматичними операціями, променевою терапією і токсичною хіміотерапією, і починати його без гістологічного або цитологічного підтвердження не можна.

Біопсію призначають і поза онкологією: у гастроентерології, гінекології, при хворобах печінки і нирок.

Види біопсії та способи забору тканини

• ексцизійна — утворення видаляють повністю; інцізійна — беруть частину або ділянку зміненого органа;
• трепан-біопсія і кор-біопсія — стовпчик щільної тканини забирають порожнистою трубкою з гострим краєм;
• тонкоголкова аспіраційна — матеріал отримують голкою і шприцом, метод підходить і для кіст, і для щільних пухлин;
• ендоскопічна — тканину беруть через трубку з камерою всередині;
• щипкова, скарифікаційна і петльова — варіанти для шкіри, ЛОР-практики і гінекології.

За точністю потрапляння розрізняють класичну і прицільну біопсію: під контролем УЗД, рентгенологічним, стереотаксичну. У чоловіків частий варіант — біопсія передміхурової залози під контролем УЗД або МРТ.

Як проходить біопсія: УЗД-контроль і знеболювання

Процедура зазвичай проходить у лікарні. Лікар заздалегідь каже, чи потрібна підготовка, і запитує про ліки: деякі на короткий час відміняють. Якщо планується загальний наркоз, їсти і пити перед процедурою не можна.

Найчастіше застосовують місцеву анестезію: ділянка втрачає чутливість, людина не спить і болю не відчуває. Додатково можуть дати засіб, що допомагає розслабитися. Частину біопсій роблять під загальним наркозом, коли людина спить. Біопсію можуть проводити під контролем УЗД — це один із видів прицільної біопсії.

Час залежить від виду процедури: деякі займають менше 30 хвилин, інші довше. Додому зазвичай відпускають того ж дня, пояснюючи догляд за пов'язкою або швами. Біопсія вважається поширеною і дуже безпечною процедурою, але можливі біль і дискомфорт, інфекція в місці забору, внутрішня кровотеча, а після біопсії матки або шийки — спазми і легкі кров'янисті виділення. Якщо після процедури біль посилюється, підвищується температура, з місця забору сочиться кров або рідина, ділянка набрякла або почервоніла — негайно зв'яжіться з лікарем, який вас лікує, або з клінікою.

Сама по собі біопсія не привід викликати швидку; 103/112 — якщо стан різко погіршився, людина знепритомніла або почалася сильна кровотеча, яка не зупиняється.

Чи може біопсія спровокувати ріст пухлини

Побоювання, що голка «розносить» клітини пухлини, знайоме багатьом. У довідкових матеріалах для пацієнтів біопсія описана як поширена і безпечна процедура, а прискорення росту пухлини серед її ускладнень не згадується. Логіка проста: без точного клітинного діагнозу неможливо ні підтвердити захворювання, ні вибрати лікування, тому відмова від біопсії відкладає допомогу, а не захищає від неї.

Що показує результат і коли його чекати

Гістологічне дослідження — вивчення тканини під мікроскопом після спеціальної обробки і фарбування; цитологічне — вивчення окремих клітин. Висновок описує, які клітини знайдені і що відбувається в тканині, і на його основі формується клінічний діагноз. Під час операції іноді роблять термінове дослідження, щоб хірург одразу зрозумів, з чим має справу, і визначив обсяг втручання.

Відповідь зазвичай готова через кілька тижнів; терміни різняться за лікарнями і залежать від причини направлення. Якщо за кілька тижнів нічого не повідомили, людина звертається до лікаря, який направив її на біопсію, або до клініки. Іноді потрібна повторна біопсія або інші обстеження. Незрозумілі слова у висновку розумно розбирати з лікарем, який вас лікує.

Цей текст — довідковий: він не замінює консультацію лікаря і не відповідає на питання про ваш конкретний випадок.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності