Планову операцію призначають заздалегідь, після повної передопераційної підготовки. У вас є час пройти обстеження, поставити питання й зрозуміти, що буде відбуватися. Далі — за порядком: до операції, у день операції, після.
Які бувають операції
Операції бувають екстрені, термінові (у перші години після надходження до стаціонару) й планові. Планові виконують у час, зручний за лікувальними й організаційними міркуваннями, проте необґрунтоване зволікання знижує ефективність втручання. Кожна операція має показання й протипоказання — абсолютні та відносні. Сама операція складається з доступу, власне маніпуляції та виходу, тобто відновлення цілісності організму.
Передопераційне обстеження
За кілька тижнів до втручання вас зазвичай запрошують на окремий прийом — передопераційну оцінку. Мета — переконатися, що ви готові до процедури й до наркозу.
Обсяг тестів визначає лікар. Це можуть бути аналізи крові, рентген, електрокардіограма для перевірки серця і тест на фізичну витривалість.
На цьому ж етапі ви можете познайомитися з лікарем-анестезіологом, який проводитиме наркоз. Лікар розпитує про прийом ліків, хронічні хвороби й алергію на наркоз чи інші ліки. На цьому прийомі лікар розпитує, зокрема, про побоювання, наприклад страх голок.
Підготовка за кілька днів
Перед наркозом лікарі зазвичай уточнюють, коли можна їсти й пити, і чи продовжувати звичні ліки. Можуть дати антисептичний гель для душу на кілька днів.
Загальна анестезія
Загальний наркоз означає, що ви спите й нічого не відчуваєте. Під час процедури ви без свідомості, не відчуваєте болю, не знаєте, що відбувається, не рухаєтеся, а мʼязи розслаблені — так лікарям безпечніше працювати. Його застосовують, коли місцеве знеболювання, реґіонарна анестезія (ви при свідомості, але ділянка знеболена) або седація (ви розслаблені, але при свідомості) не підходять.
Вводять її в лікарні. Найчастіше — інʼєкцією через тонку трубочку (канюлю) у вену на руці; іноді — газом через маску, якщо знайти вену складно. Діє швидко: ви засинаєте приблизно за хвилину.
Перед наркозом можуть дати ліки, що допомагають розслабитися, зменшують кислотність шлунка, нудоту чи біль. Команду анестезіологів очолює лікар-консультант: він стежить за наркозом і коригує його.
Увесь час поруч анестезіолог. Він стежить за пульсом, тиском і рівнем кисню, вводить рідину через крапельницю, а поки ви спите — ставить трубку в горло, щоб допомогти дихати. Скільки триває сон — від кількох хвилин до кількох годин, залежно від процедури.
Прокидаєтеся ви або в операційній, або в палаті пробудження. Спочатку — сонливість. Кисневу маску знімуть, коли ви остаточно прокинетеся.
Перші 24 години після
Дія наркозу триває близько доби. Перші години ви будете сонливі. Персонал дасть ліки від болю й нудоти, якщо вони зʼявляться. Після пробудження їсти й пити зазвичай дозволяють, коли людина почувається готовою. Додому часто відпускають за кілька годин — але забрати вас має хтось інший, машиною або таксі.
Побічні ефекти зазвичай минають за кілька хвилин чи годин:
- спрага й сонливість;
- захриплий голос або біль у горлі від трубки;
- тремтіння;
- нудота й блювання;
- біль чи синці від інʼєкції або від нерухомого лежання, сплутаність чи провали в памʼяті.
Тривожні ознаки вдома
Ускладнення бувають рідко, і лікар розповідає про них заздалегідь. Йдеться про серйозну алергічну реакцію, утруднене дихання, інфекцію грудної клітки, пошкодження зубів або рота від дихальної трубки, очей чи нервів, а також тривалішу сплутаність свідомості, частіше в людей старшого віку.
Якщо вас непокоїть побічний ефект або він не минає, телефонуйте в лікарню, де вас оперували, або записуйтеся до сімейного лікаря.
Негайно телефонуйте 103 або 112, якщо після операції чи наркозу виникає серйозна алергічна реакція або утруднене дихання. Це невідкладні стани.
Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря.
Джерела
Історія оновлень
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності