Інфекційний мононуклеоз: що це, як передається і чим небезпечний

Інфекційний мононуклеоз — вірусна інфекція, яку в більшості випадків спричиняє вірус Епштейна — Барр. Найчастіше хвороба трапляється у підлітків і молодих людей 15–24 років, зазвичай минає сама, але може тривати тижнями. Нижче — що відомо про передачу, терміни та наслідки.

Що таке мононуклеоз і який вірус його спричиняє

Мононуклеоз (залозиста лихоманка, «хвороба поцілунків», хвороба Філатова) — гостре вірусне захворювання з лихоманкою, ураженням зіва, збільшенням лімфовузлів, печінки й селезінки та характерними змінами в крові. Збудник — ДНК-вмісний вірус Епштейна — Барр із родини герпесвірусів; його виділили з клітин лімфоми Беркітта в 1964 році. Рідше причиною бувають інші віруси, наприклад цитомегаловірус. Вірус розмножується у В-лімфоцитах: він не вбиває клітини, а активує їхній поділ. У зовнішньому середовищі нестійкий — гине при висиханні, нагріванні та обробці дезінфектантами.

Як передається мононуклеоз

Зараження відбувається через слину: при поцілунках, спільному посуді, приборах, білизні. Можлива передача при переливанні крові. Спалахи бувають там, де люди живуть тісно, — у гуртожитках, інтернатах, таборах, дитячих садках. Людина заразна до 7 тижнів до появи симптомів і може залишатися заразною ще кілька місяців після хвороби. Вірус живе поза організмом кілька годин. Після одужання він зберігається в тілі довічно, але це не означає, що носій постійно небезпечний для оточення.

Інкубаційний період і основні прояви

Інкубаційний період сягає 21 дня, зазвичай близько тижня. Хвороба може тривати до двох місяців, хоча температура зазвичай спадає за 10 днів. Початок нерідко поступовий: втома, нездужання, головний біль, потім посилюється біль у горлі. Типові ознаки:

• підвищена температура, озноб;
• збільшені й болючі лімфовузли — частіше на шиї, також у пахвових западинах, на ліктях, у паху;
• сильний біль у горлі, збільшені мигдалики з білувато-жовтим нальотом;
• рожевий висип, схожий на коровий; на темній шкірі його помітити важче;
• втома, сонливість, втрата апетиту, м'язові болі, головний біль.

Рідше трапляються жовтяниця, біль у грудях, кашель, світлобоязнь, скутість шиї, збільшення печінки й селезінки.

Як діагностують інфекційний мононуклеоз

Лікар оглядає: шукає збільшені лімфовузли спереду й ззаду на шиї, наліт на мигдаликах, висип, збільшені печінку й селезінку. Діагноз підтверджують аналізами крові: загальний аналіз (кількість лейкоцитів буває вищою або нижчою за норму), тест Monospot, титри антитіл — вони відрізняють поточну інфекцію від перенесеної раніше. Окремо перевіряють антитіла до вірусу Епштейна — Барр і виключають інші хвороби, наприклад ангіну. Мононуклеоз диференціюють також із ВІЛ, дифтерією, краснухою, вірусним гепатитом, гострим лейкозом.

Наслідки й ускладнення, хронічний мононуклеоз

Більшість одужує повністю. Терміни: температура спадає приблизно за 10 днів, лімфовузли й селезінка приходять до норми за 4 тижні, втома минає за кілька тижнів, але може триматися 2–3 місяці. Розрив селезінки — рідкісне, але серйозне ускладнення, тому лікар оцінює розміри селезінки.

Ускладнення рідкісні. Серед них — ураження печінки (гепатит із жовтяницею частіше в людей старше 35 років), серця, нирок; зміни крові, включно з анемією, зниженням тромбоцитів і сепсисом; неврологічні проблеми — синдром Гієна — Барре, менінгіт, параліч Белла; розрив селезінки. При ослабленому імунітеті можливий летальний наслідок. Розрізняють гостру й хронічну форму хвороби. Вірус залишається в організмі довічно; після зникнення яскраво виражених симптомів первинної інфекції вони зазвичай не повертаються, а втома може триматися від кількох тижнів до 2–3 місяців.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Привід для візиту: дуже висока температура, сильний біль у горлі, збільшення лімфовузлів з обох боків шиї, виражена втома, біль у горлі, який не минає. Консультація потрібна, якщо симптоми тримаються довше 10 днів, а також при болю в животі, температурі вище 38,6 °C, сильному головному болю, слабкості в руках або ногах, жовтизні шкіри й очей. Повернутися до роботи чи навчання можна, щойно самопочуття покращилося.

Мононуклеоз сам по собі не привід викликати швидку; 103/112 — якщо людина не може ковтати навіть власну слину, задихається або не може вимовити слова, з'явився різкий сильний біль у животі, виражена слабкість або скутість шиї.

Матеріал довідковий: він пояснює, що відбувається і які обстеження бувають, але не замінює консультацію лікаря — рішення про діагностику й спостереження ухвалює фахівець.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності