Жировий гепатоз печінки (стеатоз): що це, причини та ризики

Жировий гепатоз — стан, при якому в клітинах печінки накопичується жир. Діагноз нерідко стає несподіванкою: людина почувається нормально, а на УЗД описано «дифузні зміни» та «підвищену ехогенність». Нижче — що це означає і наскільки серйозно.

Що таке жировий гепатоз і чим він відрізняється від стеатозу

Стеатоз печінки (жировий гепатоз, жирова інфільтрація, ожиріння печінки, «жирна печінка») — найпоширеніший гепатоз, при якому в печінкових клітинах накопичується жир. Невелика його кількість зазвичай нормальна, проблема — у надлишку. Терміни «жировий гепатоз», «стеатоз» і «жирова дистрофія печінки» описують той самий процес.

Розрізняють два основні типи стеатозної хвороби печінки: метаболічно асоційовану (MASLD, раніше неалкогольна жирова хвороба печінки) та алкоголь-асоційовану (ALD). Окремо виділяють простий стеатоз — жир без запалення — і стеатогепатит (MASH, раніше NASH), коли приєднуються запалення та пошкодження клітин.

Чому печінка накопичує жир: причини та фактори ризику

Накопичення жиру буває реакцією печінки на токсичні впливи та наслідком обмінних порушень. Ризик вищий у людей:

• з надмірною масою тіла, особливо при жирі в ділянці живота та талії;
• з діабетом 2 типу або предиабетом, високим холестерином і тригліцеридами;
• з підвищеним артеріальним тиском;
• старше 50 років;
• які приймають кортикостероїди та деякі протипухлинні препарати, при синдромі полікістозних яєчників.

Серед інших причин — незбалансоване харчування (переїдання, голодування, нестача білка), хвороби травної системи з порушенням всмоктування, швидка втрата ваги, гепатит C, синдром Кушинга, мікседема. Стеатоз виявляють приблизно у чверті населення розвинених країн.

Як проявляється жирова хвороба печінки

У більшості людей симптомів немає, і стеатоз знаходять випадково під час обстеження з іншого приводу. Можливі втомлюваність, загальне нездужання, тяжкість і дискомфорт у правому верхньому відділі живота під ребрами, іноді нудота. Перебіг часто стабільний, а зміни можуть бути оборотними при зниженні ваги.

Як виявляють стеатоз: УЗД, аналізи та інші методи

Приводом зазвичай слугують змінені печінкові проби, здані з іншої причини. Лікар уточнює скарги, вимірює зріст, вагу та окружність талії, оглядає шкіру й очі (жовтяниця), розпитує про алкоголь і ліки — це допомагає виключити інші причини.

Далі — аналізи крові, зокрема печінкові проби та загальний аналіз крові; УЗД органів живота (збільшення печінки, дифузне підвищення ехогенності); транзиєнтна еластографія з точністю понад 95% у людей без ожиріння; КТ і МРТ, де при КТ щільність паренхіми нижче 55 HU; в окремих випадках — біопсія печінки.

Чим небезпечний жировий гепатоз і які бувають ускладнення

Стадій чотири: 1 — стеатоз без пошкодження; 2 — MASH, запалення без серйозного пошкодження, але з ризиком погіршення; 3 — фіброз (пошкодження є, печінка зазвичай працює); 4 — цироз із тяжким порушенням роботи органа. Більшість залишається на першій стадії. При стеатогепатиті фіброз формується у 30–40% хворих, цироз — приблизно у 10%; цироз загрожує внутрішньою кровотечею, печінковою недостатністю, раком печінки, сепсисом. Стеатоз пов'язаний і з ризиком серцево-судинних хвороб, хронічної хвороби нирок, гіпертонії, діабету 2 типу.

Коли звернутися до лікаря

Звернутися до лікаря має сенс при підозрі на жировий гепатоз і за наявності факторів ризику. При діагнозі без пошкодження печінки контрольні огляди проводять не рідше разу на рік, обстеження — кожні 2–3 роки; при фіброзі та цирозі спостерігає спеціаліст у стаціонарі.

Сам по собі стеатоз не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо на тлі цирозу з'явилися ознаки внутрішньої кровотечі або печінкової недостатності.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: висновок робить спеціаліст за результатами огляду та обстежень.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності