Еритритол: що це таке і чим він відрізняється від цукру

Еритритол — цукровий спирт, харчова добавка Е968, використовується як підсолоджувач. За солодкістю він поступається сахарозі й дає менше калорій; далі — склад, продукти та те, що відомо про безпеку.

Що таке еритритол

Еритритол (еритрит, еритрол) — чотириатомний спирт, тетрит, з формулою C4H10O4 і харчова добавка Е968 за Кодексом Аліментаріус. Це білі кристали без запаху: молярна маса 122,14 г/моль, плавлення за 121,5 °C, кипіння за 329–331 °C, добра розчинність у воді. Солодкість — 60–80% від сахарози.

У природі трапляється лише один ізомер — мезоеритрит: його знаходили в лишайнику Roccella tinctoria, у фруктах і ферментованих продуктах. 1950 року виявили в мелясі, ферментованій дріжджами; у продажу еритритол — суміш ізомерів. Відкритий 1848 року шотландським хіміком Джоном Стенхаусом, виділений 1852-го, з 1990-х продавався в Японії; у роздрібі його називають «динним цукром», хоча отримують із дріжджів.

В організмі людини ізомери еритритолу практично не метаболізуються: понад 90% виводяться в незмінному вигляді. Він спричиняє менший підйом цукру в крові після їжі й не викликає карієсу.

Чим еритритол відрізняється від цукру за складом і калорійністю

Сахароза — дисахарид із глюкози й фруктози; 4 г цукру дають 16 ккал. Цукрові спирти всмоктуються повільніше й дають приблизно половину калорій цукру.

Орієнтири щодо доданого цукру: AHA — не більше 100 ккал на день для жінок (близько 6 чайних ложок, 24 г) і 150 ккал для чоловіків (близько 9 ложок, 36 г); Dietary Guidelines for Americans — не більше 10% добових калорій.

Менше калорій не означає корисніше: газовані напої пов'язані з ерозією зубів через кислоту, незалежно від солодкого компонента.

Де трапляється в продуктах

Еритритол — інгредієнт кондитерських виробів, десертів, напоїв, жувальної гумки та продуктів для людей із діабетом; він же основа багатьох сумішей зі стевією та монашим фруктом. Сорбіт, ксиліт і маніт — типова начинка товарів із написами «без цукру», «для діабетиків», «low carb».

Що відомо про безпеку підсолоджувачів

Схвалені підсолоджувачі проходять оцінку безпеки; допустиме добове споживання (ADI) — максимум, що вважається безпечним при щоденному вживанні протягом життя. Аспартам не підходить при фенілкетонурії — на етикетці буде попередження про джерело фенілаланіну.

Дані про вагу різнорідні: короткі випробування показують, що напої з безкалорійними підсолоджувачами замість цукровмісних знижують споживання енергії; тривалі спостережні дослідження суперечливі й обмежені. Свідчень, що підсолоджувачі підсилюють апетит у людини, немає.

Поліоли у великих кількостях можуть давати послаблювальний ефект. Вважається, що на відміну від інших цукрових спиртів еритритол рідше викликає розлад шлунка, однак як поліол при надлишку він теж може діяти як проносне. Одне дослідження пов'язало еритритол із помірно підвищеним ризиком інфаркту, інсульту й смерті; потрібні подальші роботи, і за одним дослідженням причинність не встановлюють.

Як читати склад на упаковці

Е-номери дублюють назви — шукайте обидва варіанти. Написи «без цукру» і «для діабетиків» не означають «без калорій».

• Е968 — еритритол, Е420 — сорбіт, Е967 — ксиліт.
• Е960 — стевіолглікозиди, Е955 — сукралоза, Е950 — ацесульфам К, Е954 — сахарин.
• Е951 — аспартам; при фенілкетонурії потрібна позначка про фенілаланін.

Саме по собі вживання підсолоджувача не привід викликати швидку; 103/112 — при станах, що загрожують життю, наприклад при ознаках інсульту чи інфаркту.

Матеріал довідковий: це не рекомендація і не замінює консультацію лікаря — раціон обговорюють із лікарем, а не з етикеткою.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності