Нетримання сечі у жінок: причини та коли звертатися до лікаря

Нетримання сечі у жінок — мимовільне виділення сечі, яке створює соціальні або гігієнічні проблеми. Таке формулювання у 1988 році дав Міжнародний товариство з утримання сечі (ICS), а у 2002 році його термінологічний комітет розширив визначення до будь-якого стану, що призводить до мимовільного виділення сечі. Нижче — види, причини та порядок обстеження.

Що таке нетримання сечі у жінок і які бувають види

Нетримання сечі (НС) — втрата контролю над сечовипусканням; розлад варіюється від незначної проблеми до стану, який сильно впливає на повсякденне життя. У структурі діагнозу стресове нетримання становить 49%, ургентне — 22%, змішане — 29%.

• Стресове — підтікання при напруженні, кашлі, чханні, сміху, підйомі тягарів або іншій фізичній активності.
• Ургентне — підтікання одразу після різкого, сильного позиву до сечовипускання.
• Змішане — поєднання стресового та ургентного компонентів.
• Нетримання переповнення (хронічна затримка сечі) — сечовий міхур не спорожнюється повністю, що дає часті підтікання.
• Тотальне — сечовий міхур не утримує сечу, виділення відбувається постійно або часто.

За даними ICS, нетримання при напруженні трапляється у 34–38% жінок у США та країнах Європи. У вітчизняних дослідженнях симптоми мимовільного виділення сечі відзначали близько 38,6% жінок.

Основні причини нетримання сечі у жінок

Причина визначається типом розладу. Стресове нетримання розвивається при недостатній підтримці уретри та/або шийки сечового міхура, що веде до гіпермобільності уретри, або при недостатності внутрішнього сфінктера. В основі лежить ослаблення або пошкодження м'язів, що утримують сечу, — м'язів тазового дна та уретрального сфінктера. Ургентне нетримання пов'язане з гіперактивністю детрузора, м'яза, що керує сечовим міхуром; іноді воно виявляється ознакою інфекції сечовивідних шляхів або трапляється при неврологічних станах, таких як розсіяний склероз і травми спинного мозку.

Нетримання переповнення спричиняє перешкода або обструкція в сечовому міхурі; серед причин називають пухлини, камені в нирках, діабет і деякі ліки. Тотальне нетримання буває наслідком вродженої патології сечового міхура, травми спинного мозку або фістули — вузького каналу між сечовим міхуром і сусідньою ділянкою. Окремо виділяють транзиторне нетримання — підтікання на тлі тимчасової ситуації, наприклад інфекції або нового лікарського засобу; після усунення причини воно минає.

Нетримання сечі після пологів: чому виникає

Вагітність і вагінальні пологи підвищують ймовірність нетримання і можуть ослабити м'язи, що контролюють відтік сечі з сечового міхура.

Нетримання сечі у літніх жінок

Вік входить до числа факторів ризику: з роками м'язи сечовивідних шляхів слабшають, і утримувати сечу стає важче. Ургентне нетримання частіше трапляється у літніх людей. При цьому нетримання не є неминучою частиною старіння, а стан піддається покращенню при правильному лікуванні.

Як лікар з'ясовує причину мимовільного сечовипускання

Діагностика починається з консультації: лікар розпитує про симптоми і може виконати гінекологічний огляд. Один із базових інструментів — щоденник сечовипускання, де фіксують об'єм і час випитої рідини, час і об'єм сечовипускань, епізоди підтікання; записи ведуть кілька днів до прийому.

Далі можливі аналізи сечі та крові, посів сечі на флору з визначенням чутливості до антибіотиків, оцінка залишкової сечі, функціональні проби та опитувальники, методи візуалізації та комплексне уродинамічне обстеження. За потреби лікар направляє до профільного спеціаліста.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Звертатися до лікаря потрібно при будь-якому типі нетримання сечі. Це поширена проблема, і розмова про симптоми не потребує сорому: консультація стає першим кроком до підбору способу контролю над проявами. Перша адреса — лікар загальної практики, який за потреби направляє до профільного спеціаліста.

Нетримання сечі саме по собі не привід викликати швидку. 103/112 — якщо мимовільне сечовипускання виникло на тлі стану, який відносять до життєзагрозливих: інсульту, інфаркту або тяжкої травми.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності