Нетримання сечі: види, причини та коли звертатися до лікаря

Нетримання сечі — це мимовільне підтікання сечі. Сеча виходить без участі людини: при кашлі, сміху, раптовому позиві або постійно. З такою проблемою живуть мільйони людей, і це не вирок — стан часто можна покращити, якщо розібратися з причиною; соромитися цього не потрібно, це поширена проблема.

Що таке нетримання сечі

Нетримання сечі (неконтрольоване сечовипускання, втрата контролю над сечовим міхуром) — стан, при якому сеча виділяється мимовільно. Прояви різні: від кількох крапель при навантаженні до постійного підтікання. Нетримання — поширена проблема: з цим стикаються мільйони людей. При цьому нетримання не є неминучою частиною старіння.

Види нетримання: стресове, ургентне та змішане

Стресове нетримання сечі — підтікання в момент, коли сечовий міхур під тиском: при кашлі, сміху, чханні, підйомі тягарів, будь-якій фізичній активності. Ургентне нетримання сечі — сеча виділяється при раптовому сильному позиві або відразу після нього, до того як людина встигає дійти до туалету. Змішане нетримання — поєднання стресового та ургентного.

Крім цих трьох, виділяють ще кілька варіантів. Нетримання переповнення (overflow) — міхур не спорожнюється повністю, сеча підтікає часто; частіше зустрічається у чоловіків. Тотальне — міхур не утримує сечу взагалі, сечовипускання постійне або часте. Функціональне — людина не встигає до туалету через фізичні або розумові обмеження. Транзиторне — тимчасове, спричинене інфекцією або новим лікарським засобом. Нічне — енурез, підтікання уві сні.

Чому сеча виділяється при кашлі та фізичному навантаженні

Стресове нетримання зазвичай виникає через ослаблення або пошкодження м'язів, які утримують сечу: м'язів тазового дна та сфінктера сечівника. Друга причина — зміщення міхура з нормального положення. Кашель, сміх, підйом тягарів різко підвищують тиск у животі, і ослаблені м'язи не утримують сечу. Так мимовільне сечовипускання при кашлі стає регулярним.

Основні причини мимовільного сечовипускання

Причина нетримання сечі залежить від типу. Основні механізми:

• ослаблення або пошкодження м'язів тазового дна та сфінктера — основа стресового нетримання;
• підвищена активність детрузора — м'яза, який керує сечовим міхуром, — основа ургентного нетримання;
• перешкода або закупорка в міхурі, через які він не спорожнюється повністю, — причина нетримання переповнення;
• вроджена особливість міхура, травма хребта або нориця між міхуром і сусідньою ділянкою — можливі причини тотального нетримання.

Фактори, які підвищують ймовірність проблеми: вагітність і вагінальні пологи, ожиріння, сімейна історія нетримання, вік. Ургентне нетримання частіше зустрічається у людей старшого віку і іноді буває ознакою інфекції сечових шляхів або неврологічного захворювання — наприклад, розсіяного склерозу або травми спинного мозку. Нетримання переповнення пов'язують з пухлинами, каменями в нирках, діабетом і деякими лікарськими засобами.

Як діагностують нетримання сечі

Діагноз зазвичай ставлять після консультації: лікар розпитує про симптоми і може провести огляд — вагінальний або ректальний. Просять вести щоденник: скільки рідини випито, коли і скільки виділяється сечі, у яких ситуаціях підтікає. Далі застосовують аналізи сечі та крові, тести функції сечового міхура, візуалізаційні обстеження. За потреби направляють до вузького спеціаліста.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Звертатися до лікаря потрібно при будь-якому типі нетримання — від рідкісних крапель при кашлі до постійного підтікання. Це перший крок до того, щоб підібрати ефективний спосіб контролю. Нетримання може бути пов'язане з інфекцією сечових шляхів або з перешкодою відтоку сечі. Лікар за потреби направить до вузького спеціаліста.

Саме по собі нетримання сечі не привід викликати швидку. 103 або 112 — якщо з'явилися ознаки загрози життю: наприклад, інсульт або інфаркт.

Ця стаття — довідкова. Вона не замінює консультацію лікаря: причину підтікання і спосіб контролю обговорюють на прийомі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності