Розсіяний склероз: що це за хвороба і як вона розвивається

Діагноз «розсіяний склероз» звучить лячно, хоча за ним стоїть зрозумілий механізм: власна імунна система пошкоджує оболонки нервових волокон. Нижче — що це за хвороба, чому її називають аутоімунною і як вона розвивається.

Розсіяний склероз: що це за хвороба

Йдеться про хворобу центральної нервової системи — головного і спинного мозку. Англійська назва — multiple sclerosis, скорочено MS; в українській мові прижилася абревіатура РС. Розсіяний склероз — найпоширеніше аутоімунне захворювання ЦНС: у 2020 році у світі на нього хворіли близько 2,8 мільйона людей.

Назва точніша, ніж здається: «множинний склероз» — скорочення від множинного цереброспінального склерозу, тобто множинних гліальних рубців (склер, або бляшок) у білій речовині головного і спинного мозку. Вперше захворювання описав у 1868 році французький невролог Жан-Мартен Шарко.

Аутоімунний механізм: що відбувається з нервовою системою

Нервове волокно вкрите мієліном — ізолювальною оболонкою, яка допомагає сигналу йти швидко. При РС імунна система помилково атакує саме мієлін, і повідомлення між мозком і тілом сповільнюються або блокуються — звідси симптоми.

Точна причина невідома; припускають порушення імунної регуляції, генетику і фактори середовища. Ризик вищий у 20–50 років, у жінок (у два-три рази частіше), при сімейному анамнезі, курінні (приблизно вдвічі) і після інфекції вірусом Епштейна — Барр. Обговорюють також мало сонця і низький рівень вітаміну D.

Види перебігу і стадії розсіяного склерозу

Форму хвороби визначають за тим, як вона змінюється з часом.

• Ремітуючо-рецидивна — найчастіша: загострення змінюються відновленням, коли симптомів мало або немає; з часом часто переходить у вторинно-прогресуючу.
• Вторинно-прогресуюча — симптоми присутні постійно і повільно наростають.
• Первинно-прогресуюча — погіршення від самого початку, без періодів відновлення; трапляється рідше за інші.
• Клінічно ізольований синдром — єдиний епізод симптомів тривалістю не менше 24 годин; він може бути ранньою ознакою РС, але не в усіх.

Як діагностують РС

Єдиного аналізу, що підтверджує діагноз, не існує. Невролог розпитує про скарги і проводить огляд: перевіряє рефлекси, силу, чутливість, координацію, зір і рівновагу. Далі можливі МРТ головного і спинного мозку, аналізи крові для виключення інших причин і люмбальна пункція — забір спинномозкової рідини. Датчики на шкірі показують, як швидко сигнал від очей або вух доходить до мозку. Для формалізації діагнозу використовують критерії Макдональда.

Прогноз і коли звертатися до невролога

Хвороба невиліковна, але лікування уповільнює прогресування і полегшує симптоми. Тривалість життя в середньому на кілька років менша, ніж у загальній популяції, при цьому більшість людей з РС доживають до старості. Статистично сприятливі жіноча стать, молодий вік, рецидивний перебіг і рідкісні загострення на початку. При рецидивних формах деякі постійні неврологічні проблеми часто залишаються, особливо в міру прогресування захворювання; при прогресуючих формах функції організму повільно погіршуються.

До невролога звертаються при нез'ясованій утомлюваності, нечіткості зору або болю в оці, онімінні і поколюванні, хиткості, спазмах і скутості м'язів, частому сечовипусканні, провалах у пам'яті. Самі по собі такі ознаки не означають РС, але потребують перевірки.

Наявність РС сама по собі не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо раптово з'явилася слабкість або оніміння в одній руці, зник або розмився зір, порушилися рівновага і координація: такі ознаки можуть бути проявом інсульту.

Матеріал довідковий: він пояснює механізм хвороби, але не замінює консультацію лікаря — оцінити ваші симптоми і обстеження може тільки фахівець.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності