Види стресу: ейстрес, дистрес і стадії за Гансом Сельє

Буває, що звичайний день стає надто щільним: розмова, дедлайн, новина — і тіло відповідає раніше, ніж думки. Стрес знайомий майже кожному, але він не однаковий: один збирає, інший виснажує. Різниця — у тому, наскільки інтенсивною і тривалою виявляється перебудова організму.

Що таке стрес і хто такий Ганс Сельє

Стрес — це реакція тіла на відчуття загрози або тиску. Організм викидає гормони, зокрема адреналін, який називають гормоном «бий або тікай»: зростають пульс, тиск і рівень глюкози в крові, людина стає зібранішою і діє швидше. Термін увів у фізіологію Волтер Кеннон, який вивчав реакцію «боротися або тікати».

Канадський фізіолог Ганс Сельє в 1936 році опублікував у Nature першу роботу про загальний адаптаційний синдром, але довго уникав слова «стрес» і почав систематично використовувати його лише в 1946 році. Ідею загального адаптаційного синдрому підказала універсальність реакції на різні впливи.

Ейстрес: коли стрес корисний

Короткочасний стрес допомагає зосередитися. Машина несподівано виїжджає — викид гормонів допомагає різко загальмувати. Термін здачі роботи підштовхує закінчити її вчасно, а після напруга минає. Пізніше Сельє ввів поняття позитивного стресу, ейстресу, і наголошував: з погляду стресової реакції неважливо, приємна ситуація чи ні, значуща лише інтенсивність потреби в перебудові.

Дистрес: коли стрес шкодить

Негативну форму позначають як дистрес, від грецького «втрата». Сильна напруга відбивається на настрої, тілі й стосунках, особливо коли ситуація здається некерованою: людина стає дратівливою, тривожною, плаксивою, їй важче ухвалювати рішення. Можливі проблеми зі шлунком, головний і м'язовий біль. Іноді з'являються підвищений тиск і біль у грудях — вони минають разом зі стресом. Тривала напруга веде до фізичного, психічного й емоційного виснаження — вигорання.

Хронічний стрес триває тижнями, місяцями або довше, і тіло поводиться так, ніби загроза не закінчується. Його спричиняють постійні вимоги роботи, навчання, сім'ї, грошові труднощі, різкі зміни на кшталт розлучення, хвороби, втрати роботи. Травматичний стрес виникає при загрозі тяжкої шкоди або смерті й може призвести до посттравматичного стресового розладу. На такому тлі люди частіше хворіють, гірше сплять, скаржаться на головний біль і травлення, бувають пригніченими й дратівливими; зростає ризик депресії, тривоги, хвороб серця, гіпертонії та діабету.

Стадії стресу: тривога, опір, виснаження

Сельє описав три стадії загального адаптаційного синдрому; для кожної характерні свої зміни в нервово-ендокринній роботі:

• реакція тривоги — мобілізація адаптаційних можливостей, які обмежені;
• стадія опірності — організм пристосовується до навантаження;
• стадія виснаження — ресурси вичерпуються.

Біологічний, психологічний і внутрішній стрес

Розрізняють стрес як загальну біологічну реакцію організму, властиву не лише людині, і психологічний, емоційний стрес, пов'язаний з вищою нервовою діяльністю. За характером впливу виділяють нервово-психічний, температурний, світловий, голодовий стрес, стрес від позбавлення сну й опромінення. Внутрішній стрес — радше про джерело напруги всередині людини: особливості, виховання, дитячий і дорослий досвід, особисті проблеми, самотність. Терпимість до навантаження в різних людей неоднакова, а напруга частіше виникає там, де бракує ресурсів упоратися із завданням.

Коли стрес потребує звернення до фахівця

Лікар оцінює вираженість і тривалість симптомів і може направити до психолога або соціального працівника. Окремої уваги потребують тяжкі симптоми, які тривають два тижні й довше: порушення сну, зміни апетиту й ваги, труднощі встати з ліжка через настрій, складнощі з концентрацією, втрата інтересу до звичного, неможливість робити звичайні справи. Допомога потрібна негайно, якщо з'являються думки про самогубство, відчуття, що ви не справляєтеся, або частіше вживання алкоголю та інших речовин.

Стрес сам по собі не привід викликати швидку; 103/112 — при думках про самогубство, відчутті, що ви не справляєтеся, або різкому почастішанні вживання алкоголю чи наркотиків.

Розмова з близькою людиною або дзвінок на лінію психологічної підтримки теж іноді стає першим кроком. Матеріал довідковий: він допомагає впізнати себе в описах, але не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності