Отит — запалення вуха, і він дуже поширений, особливо в дітей. Часто все минає самостійно протягом трьох днів. Далі — про відділи вуха, різницю між видами запалення, момент, коли чекання перестає бути виправданим, і про те, як вухо оглядають.
Що відбувається всередині: вухо на трьох поверхах
Вухо — не одна порожнина, а три відділи, і кожен може запалитися по-своєму. Зовнішнє вухо — це вушна раковина і слуховий прохід, трубка між раковиною та барабанною перетинкою. Барабанна перетинка натягнута в кінці проходу й відділяє його від середнього вуха. Середнє вухо — невелика порожнина за перетинкою, і з задньою частиною носа її з'єднує євстахієва труба, вузький канал. Через неї тиск у середньому вусі зрівнюється з тиском ззовні, і вона ж страждає при середньому отиті. Внутрішнє вухо — глибші структури, зокрема лабіринт і вестибулярна система. Назва «отит» походить від грецького слова, що означає «вухо».
Види отиту
Отит спричиняє інфекційне ураження відповідного відділу вуха, тож зовнішній, середній і внутрішній — не три назви одного й того самого, а три різні відділи з різними причинами.
Зовнішній отит (otitis externa) — запалення слухового проходу. Він трапляється і в дітей, і в дорослих. Причина — щось, що подразнює канал: екзема, вода, беруші; або грибкова чи бактеріальна інфекція.
Середній отит (otitis media) зазвичай уражає дітей. Причина — віруси, як-от застуда чи грип, а запалення розвивається в ділянці євстахієвої труби, що веде від середнього вуха до задньої стінки носа.
Внутрішній отит буває і в дітей, і в дорослих, спричиняють його вірусні або бактеріальні інфекції. Уражені лабіринт і вестибулярна система, аж до лабіринтиту.
Симптоми: на що дивитися вдома
Симптоми зазвичай стартують швидко: біль усередині вуха, підвищена температура, погіршення слуху, виділення з вуха, відчуття тиску або заповненості, свербіж і подразнення у вусі та навколо нього, лушкувата шкіра.
Маленькі діти не скажуть «болить», тому орієнтуватися доводиться на поведінку:
- тягне або чухає вухо;
- не реагує на деякі звуки;
- дратівлива, неспокійна, погано спить;
- відмовляється від їжі;
- частіше втрачає рівновагу.
Іноді симптоми тримаються до тижня.
Як це діагностують
Лікар оглядає вухо отоскопом — інструментом зі світлом і збільшувальним склом. Деякі отоскопи додатково дмухають у вухо малим струменем повітря: так перевіряють прохідність, і її порушення може вказувати на інфекцію. Повітряний струмінь є не в кожному отоскопі.
Коли звертатися до лікаря
Є ознаки, з якими звертаються терміново: загальне погане самопочуття на тлі симптомів отиту, дуже висока температура або жар, холод чи тремтіння, набряк навколо вуха, виділення з вуха, зміна слуху чи нова втрата слуху, нудота чи блювання, запаморочення або сильний біль у горлі. Ще один привід — дитина до року з болем в обох вухах. Окремо — діабет, хвороби серця, легень, нирок чи неврологічні стани, а також ослаблений імунітет, наприклад під час хіміотерапії.
Отит сам по собі не привід викликати швидку; 103/112 — якщо стан загрожує життю.
Плановий огляд — інша річ. Дитині до 12 місяців із підозрою на отит потрібен огляд лікаря. Біль, що не минає за три дні, — привід для огляду. Повторні епізоди — теж, і в дорослого, і в дитини.
Профілактика: фактори ризику під контролем
Повністю захиститися від отитів не вийде, особливо від тих, що виникають на тлі застуди чи грипу. Частина факторів ризику під контролем: щеплення за дитячим календарем, тютюновий дим у помешканні, пустушка після шести місяців, подразнення каналу водою, шампунем, берушами, ватними паличками чи пальцями, нелікована екзема чи алергія на слухові апарати.
Цей текст — довідка, а не заміна консультації.
Джерела
Історія оновлень
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності