Невралгія: що це таке, ознаки та причини

Діагноз «невралгія» означає біль, що йде уздовж конкретного нерва, і за цим словом — цілком визначений механізм. Розберемо по порядку: як влаштований напад, від чого він виникає і які ознаки відрізняють нервовий біль від зубного чи м'язового.

Що таке невралгія

Невралгія — ураження периферичних нервів, при якому виникають напади болю в зоні іннервації цього нерва. Відмінність від невриту принципова: при невралгії немає рухових порушень і випадіння чутливості, а структурних змін у нерві не знаходять. Нерв «скаржиться», але поки не руйнується.

Варіантів два. При первинній, або есенціальній, невралгії обстеження не виявляє іншого захворювання; при вторинній, або симптоматичній, за болем — запальний, пухлинний чи інший процес, що діє на нерв.

Частіше страждають нерви, що проходять у вузьких каналах і отворах: там будь-яке звуження просвіту позначається на волокні. Найчастіший вид — невралгія трійчастого нерва; рідше трапляється ураження потиличних, язикоглоткового та інших нервів.

Окремо називають постгерпетичну невралгію — частіший тип нервового болю в ділянці, раніше ураженій оперізувальним лишаєм. Невралгію трійчастого нерва називають ще tic douloureux.

Причини невралгії

Механізм у більшості випадків один — здавлення нерва. При невралгії трійчастого нерва компресію зазвичай створює кровоносна судина, що притискає нерв зсередини черепа; той самий нерв ушкоджується при розсіяному склерозі або пухлині, і тоді біль вторинний.

Локальні приводи для ураження трійчастого нерва — травми обличчя, запалення пазух носа, хворі зуби, неправильний прикус. Для невралгій загалом вказують травми, інфекції, тяжкі форми простудних захворювань і переохолодження; у частині випадків причину встановити не вдається.

Тривалий перебіг змінює картину: невралгія переходить у невритичну стадію, коли в нерві з'являються структурні зміни і приєднується випадіння чутливості.

Ознаки невралгії та характер болю

Невралгічний біль упізнається за рисунком. Він нападоподібний: різкий, стріляючий, часто описаний як удар струмом у щелепу, зуби чи ясна. Напад триває від кількох секунд приблизно до двох хвилин і обривається так само раптово, як почався.

При невралгії трійчастого нерва біль зазвичай однобічний і відчувається в нижній частині обличчя; двобічне ураження — рідкість, і сторони майже ніколи не болять одночасно. У тяжких випадках нападів буває сотні за день, серії тривають дні, тижні й місяці, а ремісії з часом коротшають.

• напад провокує легкий дотик: умивання, їжа, чищення зубів, розмова;
• приводом буває вітер, навіть слабкий, потік повітря від кондиціонера, рух обличчя чи голови;
• іноді біль виникає без видимого тригера;
• напад супроводжують почервоніння шкіри, сльозотеча, місцеві судоми м'язів — больовий тик;
• перед нападом можливі свербіж шкіри обличчя і відчуття «мурашок».

Географія залежить від нерва. Міжреберна невралгія дає біль у ділянці ребер, що посилюється при кашлі та чханні, часто на тлі остеохондрозу грудного відділу. Невралгія потиличного нерва — пульсуючий біль від потилиці до скронь і очей, сильніший при рухах головою.

З часом напади доповнюються постійним ниючим, пульсуючим або пекучим відчуттям. Жити з таким болем важко: знижується якість життя, з'являються втрата ваги, ізоляція, депресія.

Як діагностують невралгію

Специфічного тесту не існує, і в цьому головна складність. Лікар розпитує про характер болю і виключає інші стани, здатні давати схожі відчуття: причин у болю в обличчі багато. Діагноз підтверджується не одразу — від перших візитів до ясності іноді минають роки.

Орієнтири відомі: невралгія трійчастого нерва вважається рідкісною, частіше буває у жінок і зазвичай починається в 50–60 років, у людей молодше 40 вона рідка.

Коли біль вимагає візиту до невролога

Привід звернутися — частий або стійкий біль в обличчі, особливо якщо парацетамол та ібупрофен не допомагають, а стоматолог виключив зубні причини. Далі лікар оцінює симптоми і відсікає інші захворювання.

Сама по собі невралгія не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо до болю приєднуються ознаки загрозливого для життя стану, наприклад інсульту чи інфаркту.

Матеріал довідковий: він пояснює механізм і орієнтири, але не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності