Сальмонельоз: симптоми та ознаки у дорослих і дітей

У 2022 році в країнах Євросоюзу лабораторно підтвердили 65 208 випадків сальмонельозу — 15,3 на кожні 100 тисяч населення, і майже 39% захворілих потрапили до лікарні. Сальмонельоз у країнах ЄС у 2022 році був другою за частотою реєстрованою харчовою кишковою інфекцією, а його типові «ворота» — сира птиця, яйця, м'ясо та невимиті овочі й фрукти. Нижче — про ознаки, які допомагають запідозрити цю інфекцію в дорослого та в дитини.

Що таке сальмонельоз

Сальмонели — група кишкових бактерій родини ентеробактерій: вони заселяють тонкий кишечник, колонізують стінку кишки та виділяють екзотоксини. Токсини спричиняють втрату води через кишечник, порушують тонус судин і пошкоджують нервову систему — звідси поєднання проносу, слабкості та головного болю. Механізм передачі — фекально-оральний, основний шлях — харчовий, через продукти тваринного походження; джерелом бувають тварини й люди, але провідна роль в епідеміології належить тваринам. Інкубаційний період — від 6 годин до 3 діб, у середньому 12–24 години. Хвороба не завжди дає про себе знати симптомами: людина може залишатися бактеріоносієм, симптомів немає, а збудник виділяється назовні.

Перші ознаки сальмонельозу

Картина розгортається зазвичай незабаром після підозрілої їжі. Найчастіше відзначаються:

• підвищення температури тіла;
• загальна слабкість і головний біль;
• нудота, блювання, втрата апетиту;
• болі в животі;
• багаторазовий рідкий водянистий стілець.

У більшості симптоми тримаються 4–7 днів: пронос зазвичай припиняється за 5–7 днів, блювання — за 1–2 дні.

Симптоми сальмонельозу в дорослих

У дорослих при розгорнутих формах найчастіше відзначаються температура, слабкість, головний біль, нудота, блювання, болі в животі та багаторазовий рідкий водянистий стілець. Тяжкий перебіг веде до зневоднення, збільшення печінки й селезінки, у рідкісних випадках — до ниркової недостатності. Окремо виділяють генералізовану форму, коли збудник проникає в кров: такий стан вважається серйозним. Літні люди, немовлята та люди з хронічними хворобами переносять інфекцію тяжче за інших.

Симптоми сальмонельозу в дітей

У дітей набір ознак той самий — температура, пронос, перейми в животі, нудота й блювання. Ознаки зневоднення в дитини до 5 років — наприклад, менша кількість мокрих підгузків — привід звернутися до лікаря. У дітей блювотні маси бувають жовто-зеленими або зеленими. Якщо немовля перестає брати груди або пляшечку, це привід звернутися до лікаря без зволікання.

Ускладнення та небезпечні ознаки

До небезпечних наслідків відносять зневоднення, збільшення печінки й селезінки, ниркову недостатність і в рідкісних випадках смерть. Європейська статистика 2022 року: госпіталізували 38,9% захворілих, летальність становила 0,22%. Частина перехворілих стає носіями: симптомів немає, але людина здатна заражати інших. Насторожують затяжний пронос довше 7 днів і блювання довше 2 днів.

Як підтверджують діагноз і коли звертатися до лікаря

Діагноз ставлять комплексно: враховують епідеміологічні дані — що і де людина їла, чи контактувала з тваринами, особливо з рептиліями, — симптоматику та лабораторні дослідження. Основний метод — дослідження калу, що дозволяє ізолювати збудника; для типування сальмонел застосовують реакцію непрямої (пасивної) гемаглютинації. Лікар оцінює ступінь зневоднення, тривалість симптомів і загальний стан.

Звертатися до лікаря потрібно при проносі довше 7 днів, блюванні довше 2 днів, ознаках зневоднення, крові в стільці або кровотечі із заднього проходу. Окрема група — немовлята до року та діти, які перестали пити.

Сам по собі сальмонельоз не привід викликати швидку: номери 103 і 112 потрібні, якщо з'явилося блювання кров'ю або масами, схожими на кавову гущу; зелене блювання в дорослого або жовто-зелене чи зелене в дитини; напружена шия з болем при погляді на яскраве світло; раптовий сильний головний біль; раптовий різкий біль у животі; синюшна, сіра, бліда або плямиста шкіра, губи чи язик; тяжке утруднення дихання або часті короткі вдихи; сплутаність свідомості та незвична реакція на те, що відбувається.

Матеріал довідковий: він допомагає дізнатися ознаки хвороби, але оцінити стан і поставити діагноз може тільки лікар.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності