Кишкова інфекція: що це, симптоми та збудники

У розпал літа тепла вода, погано вимита зелень і м'ясний фарш стають улюбленим середовищем збудників кишкових інфекцій — групи заразних хвороб, у якій налічують понад 30 видів. Родина ця строката: від найменш небезпечного харчового отруєння до холери, черевного тифу, ботулізму, сальмонельозу та дизентерії. Розберімо, як відрізнити звичайний розлад від стану, за якого потрібен лікар.

Що таке кишкова інфекція

Кишкові інфекції — група заразних хвороб, які в першу чергу уражають травний тракт. Картина залежить від того, який відділ постраждав: гострий гастрит дає блювання та біль під ложечкою, ентерит — пронос, гастроентерит — блювання разом із проносом, коліт — кров у випорожненнях і порушення випорожнення, ентероколіт — ураження всього кишечника. Ці прояви викликають самі мікроби та токсини, які вони виділяють.

Збудники та шляхи зараження

Винуватці — бактерії (збудники черевного тифу, холери, сальмонельозу), їхні токсини, як при ботулізмі, а також віруси, серед яких ротавірус та ентеровірус. Від хворого або носія мікроби виходять з випорожненнями, блювотними масами, іноді із сечею. В організм вони потрапляють так:

• з їжею та водою, зараженими мікробами;
• через посуд, столові прибори та інші предмети побуту;
• від людини до людини при тісному контакті;
• через немити руки.

Збудники живучі: довго зберігаються в ґрунті та воді, на дверних ручках і столових приборах, переживають холод, а тепло й вологість люблять і швидко розмножуються в молочних продуктах, фарші, холодець і літній воді. Симптоми найчастіше з'являються через 4–48 годин після контакту з вірусом; безсимптомний інкубаційний період кишкових інфекцій у більшості випадків триває 6–48 годин.

Симптоми кишкової інфекції у дорослих

Початок часто схожий на застуду: слабкість, млявість, зниження апетиту, головний біль, підвищення температури. Потім приходять нудота, переймоподібний біль у животі, пронос — іноді зі слизом, гноєм або кров'ю, спрага та озноб. Вірусний гастроентерит, який у побуті звуть шлунковим грипом, проявляється болем у животі, діареєю, нудотою та блюванням, а також ознобом, пітливістю, лихоманкою, ломотою в м'язах, втратою ваги. Найчастішою причиною діареї у дорослих називають норовірус: він дає спалахи в лікарнях і на круїзних лайнерах.

Кишкова інфекція у дітей: особливості

У дітей провідна причина гастроентериту — ротавірус; він же заражає дорослих, які доглядають за хворою дитиною, і мешканців будинків для людей похилого віку. Крім нього, називають астровірус і кишковий аденовірус. Найбільший ризик тяжкого перебігу — у маленьких дітей, людей похилого віку та людей з ослабленим імунітетом. Малюк не розповість про самопочуття, тому дивляться на поведінку: відмова від грудей або пляшечки, менше мокрих підгузків, відсутність сліз під час плачу, запале тім'ячко, запалі очі.

Ускладнення та зневоднення

Найнебезпечніше — зневоднення: разом із рідиною йдуть солі та мінеральні речовини. Ознаки його наочні — сухий або липкий рот, млявість аж до загальмованості, низький тиск, мало сечі або її відсутність, темна концентрована сеча, немає сліз, запалі очі. Різка втрата рідини загрожує нирковою недостатністю та дегідратаційним шоком. У дорослих і дітей діарея зазвичай минає за 5–7 днів, блювання — за 1–2 дні; затяжні строки потребують лікарської оцінки.

Діагностика та коли потрібно терміново до лікаря

Кишкову інфекцію відрізняють від немікробного харчового отруєння, гострого апендициту, інфаркту міокарда, пневмонії, позаматкової вагітності. Лікар оглядає пацієнта, шукає ознаки зневоднення, за потреби призначає бактеріологічне дослідження калу або блювотних мас, посів калу на бактерії, серологічні тести; вірусну природу підтверджують дослідженням зразка калу, хоча зазвичай це не потрібно. До лікаря звертаються, якщо діарея триває довше 7 днів, блювання — довше 2 діб, у калі є кров, з'явилися сплутаність, запаморочення, сухість у роті, переднепритомний стан, сеча не виділялася 8 годин і більше; у дитини до 5 років — ознаки зневоднення, менше мокрих підгузків, відмова від грудей або пляшечки.

Кишкова інфекція сама по собі не привід викликати швидку; 103 або 112 — при блюванні з кров'ю або масою кольору кавової гущі, зеленому блюванні у дорослого, жовто-зеленому у дитини, підозрі на проковтування отруйного, ригідності шиї з болем при погляді на світло, раптовому сильному головному болю або болю в животі, синюшній, сірій або плямистій шкірі, губах, язиці, тяжкому утрудненні дихання, сплутаності свідомості.

Цей текст довідковий і не замінює консультацію лікаря: останнє слово залишається за фахівцем.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності