Дивертикульоз кишечника: що це таке і як проявляється

Побачили у висновку колоноскопії або КТ слово «дивертикульоз» і вже подумки перебрали найгірші сценарії? Розберімося по-людськи: найчастіше це випадкова знахідка, а не вирок. І ні, дивертикульоз і дивертикуліт — не одне й те саме, хоча звучать схоже.

Що таке дивертикульоз товстого кишечника

Дивертикули — невеликі мішечки, які випинаються назовні через слабкі ділянки стінки товстої кишки. Механізм незамислуватий: слизова та підслизова оболонки проштовхуються через ослаблені місця м'язового шару. Дивертикульоз — це стан, коли такі мішечки в кишці є.

Відразу прояснимо, чим це не є: дивертикульоз не дорівнює «хвора кишка» і не дорівнює запаленню. У більшості людей з дивертикулами немає ні симптомів, ні проблем, а симптоми колись з'являються лише у 10–15% з них.

Дивертикульоз сигмоподібної та ободової кишки: де утворюються дивертикули

Мішечки найчастіше формуються в нижніх відділах товстої кишки. У західних країнах переважає ураження лівої сторони — звідси й частий у висновках «дивертикульоз сигмоподібної кишки»: сигмоподібна кишка розташована зліва внизу. В Азії, навпаки, частіше страждає права сторона, причому незалежно від етнічної належності. Тож «дивертикульоз ободової кишки» у висновку — це вказівка на відділ, де знайшлися мішечки, а не окремий діагноз.

Дивертикульоз і дивертикулярна хвороба: у чому різниця

Тут три слова, які постійно плутають. Дивертикульоз — мішечки є, симптомів немає. Дивертикулярна хвороба — мішечки вже дають про себе знати: хронічні симптоми, кровотеча, запалення або його ускладнення. Дивертикуліт — запалення одного або кількох мішечків, яке може початися раптово і іноді призводить до серйозних проблем.

Причини та фактори ризику

Точну причину дослідники поки не назвали. Обговорюють генетику, спосіб життя та низку додаткових факторів: харчування з малою кількістю клітковини і великою кількістю червоного м'яса, недостатня фізична активність, куріння, ожиріння, приймання деяких ліків — наприклад, нестероїдних протизапальних препаратів і стероїдів. Окремо вивчають роль бактерій і калу, що затримуються в мішечку, та змін мікробіому кишечника.

Поширеність зростає з віком: у США дивертикульоз є більш ніж у третини людей 50–59 років і більш ніж у двох третин тих, кому за 80. У Канаді та США — приблизно у 50% людей старше 60 років. До 40 років це рідкість; до 50 років частіше зустрічається у чоловіків, після 50 — у жінок.

Як проявляється дивертикульоз і як його виявляють

Найчастіше — ніяк: знахідка з'являється випадково при колоноскопії або комп'ютерній томографії, зробленій з іншого приводу. Якщо симптоми все ж є, вони виглядають так:

• біль унизу живота зліва (у невеликої кількості людей — справа), який посилюється після їжі та стихає після дефекації або відходження газів;
• запор або діарея, здуття живота;
• кров у калі;
• при запаленні — сильний постійний біль, висока температура, кров або слиз із заднього проходу, нудота і блювання.

Симптоми дивертикулярної хвороби схожі на прояви інших станів, наприклад синдрому подразненого кишечника, тож «на око» їх не розрізнити. Лікар розпитує, оглядає і за потреби призначає аналізи крові та калу, а для підтвердження — колоноскопію або фібросигмоїдоскопію, КТ, УЗД або МРТ.

Можливі ускладнення і коли потрібен лікар

Рідко дивертикуліт призводить до серйозних ускладнень: скупчення гною (абсцесу), кишкової непрохідності, нориці — патологічного сполучення між кишкою та іншим органом, наприклад сечовим міхуром або піхвою, перфорації кишки та перитоніту. Окремо буває дивертикулярна кровотеча: лопається дрібна судина в стінці мішечка, і кров може бути рясною, аж до загрозливої для життя.

До лікаря йдуть, якщо в калі з'явилася кров або слиз, біль посилюється або не минає, тримається висока температура і озноб, є блювання, при якому не утримується рідина, діарея довше 7 днів або блювання довше 2 днів.

Сама по собі наявність дивертикулів — не привід викликати швидку. 103/112 потрібні, якщо є сильний біль у животі разом із блюванням, здуттям або неможливістю сходити в туалет і випустити гази; рясна кровотеча із заднього проходу; сплутаність свідомості, бліда або плямиста шкіра, дуже висока або дуже низька температура, задишка або часте дихання — це можуть бути ознаки сепсису.

Матеріал довідковий: він допомагає зрозуміти висновок і поставити лікарю правильні запитання, але консультацію не замінює — останнє слово все одно за гастроентерологом.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності