Алергія на глютен: симптоми та як це перевірити

Слово «глютен» за останні роки стало майже лайливим, і багато читачів пояснюють ним будь-які проблеми з травленням або шкірою. Між тим за схожими скаргами стоять різні стани з різним механізмом, а отже, і з різною перевіркою. Розібратися, де тут алергія, де целіакія, а де просто чутливість, — перший крок до грамотної розмови з лікарем.

Що називають алергією на глютен

Строго кажучи, глютен — це білок, який міститься в трьох злаках: пшениці, ячмені та житі. Овес глютену не містить, але може викликати реакцію, якщо його виробляють там само, де пшеницю, ячмінь і жито. Алергія на пшеницю належить до харчової алергії: імунна система реагує на білки пшениці, і це може проявлятися свербежем очей або утрудненням дихання. При цьому така алергія не пошкоджує тонкий кишечник на тривалий термін, чим принципово відрізняється від целіакії.

Алергія, целіакія та непереносимість глютену: у чому різниця

Целіакія — аутоімунний стан: імунна система сприймає речовини всередині глютену за загрозу й атакує їх, пошкоджуючи поверхню тонкого кишечника та порушуючи всмоктування поживних речовин. Непереносимість глютену без целіакії дає схожі симптоми — біль у животі, втому, — але не пошкоджує тонкий кишечник. Точна причина целіакії невідома; припускають поєднання генетики та факторів середовища, а ризик вищий у людей із сімейним анамнезом, із синдромом Дауна, синдромом Тернера та деякими аутоімунними захворюваннями.

Симптоми та ознаки алергії на глютен у дорослих

У дорослих целіакія може проявлятися діареєю, болями в животі, здуттям і підвищеним газоутворенням, нетравленням і запором. Бувають і загальні симптоми: втома через нестачу поживних речовин, ненавмисна втрата ваги, сверблячий висип (герпетиформний дерматит), проблеми із зачаттям, ураження нервів і порушення координації, рівноваги та мовлення. У частини людей симптоми відсутні взагалі, а в інших переважають позакишкові прояви — залізодефіцитна анемія, афтозний стоматит, остеопороз.

Алергія на глютен у дітей

У дітей травні симптоми трапляються частіше, ніж у дорослих: здуття, хронічна діарея або жирний, об'ємний, незвично смердючий стілець, запор, гази, нудота й блювання, біль у животі, недостатнє набирання ваги. Діти з целіакією можуть рости повільніше, ніж очікувалося, і мати затримку статевого розвитку, а дратівливість у них відзначають як окремий симптом.

Як перевірити алергію на глютен

Діагностика починається з історії хвороби та сімейного анамнезу, огляду й оцінки симптомів. За підозри на целіакію найчастіше використовують аналізи крові та біопсію слизової тонкого кишечника, яку беруть під час езофагогастродуоденоскопії — огляду стравоходу, шлунка та тонкої кишки гнучкою трубкою з камерою. Серологічні тести на антитіла до тканинної трансглутамінази мають високу чутливість і специфічність, але остаточний діагноз підтверджують гістологічним дослідженням. Тестування рекомендують за симптомів або підвищеного ризику, а найближчих родичів хворих рекомендують обстежувати.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Приводом для консультації слугують стійкі зміни стільця, болі та здуття живота, нез'ясована втрата ваги, постійна втома, сверблячий висип, анемія або уповільнений ріст у дитини. Лікар оцінить симптоми, сімейний анамнез і вирішить, які обстеження потрібні саме вам.

Сама по собі підозра на глютен не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо з'являється утруднення дихання або інші ознаки, що загрожують життю.

• Стійка діарея, запор або жирний, смердючий стілець
• Здуття, гази, біль у животі та нудота
• Втома, втрата ваги, анемія без явної причини
• Сверблячий висип із пухирцями

Цей матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря: тільки він може зіставити скарги, анамнез і результати обстежень.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності