Мокротиння: що це, звідки береться в легенях і бронхах

Ви відкашляли трохи слизу і замислилися, чи все гаразд. Слиз у дихальних шляхах є завжди, а мокротиння — це те, що відкашлюється при патологічних процесах. Його вигляд, консистенція, запах і об'єм допомагають лікарю помітити, що відбувається з дихальними шляхами.

Що таке мокротиння і чим воно відрізняється від слизу

Мокротиння (лат. sputum) — патологічний секрет трахеобронхіального дерева, що відокремлюється при відкашлюванні, з домішкою слини та секрету слизової оболонки порожнини носа і приносових пазух носа.

У нормі залози трахеї та великих бронхів виробляють слиз з клітинними елементами, переважно альвеолярними макрофагами і лімфоцитами. Вона має бактерицидний ефект, а війчастий епітелій за допомогою мукоциліарного очищення прибирає вдихувані частинки і клітинний детрит. Нормальний секрет не перевищує 100 мілілітрів на добу і проковтується людиною при виділенні, а мокротиння — патологічний секрет, що відокремлюється при відкашлюванні.

Звідки береться мокротиння в легенях і бронхах

При патологічних процесах об'єм відокремлюваного мокротиння може становити від кількох мілілітрів до півтора літра на добу. Кашель найчастіше спричинений застудою або грипом. Інші причини — куріння, закид кислоти при печії, алергії на кшталт сінної лихоманки, інфекції на кшталт бронхіту або COVID-19, а також слиз, що стікає по задній стінці носа в горло. Кашель рідко виявляється ознакою чогось серйозного, наприклад раку легень.

Що показує вигляд мокротиння

Відкашлювання допомагає очищати дихальні шляхи. Колір, консистенцію, запах і об'єм мокротиння лікар використовує як ознаки різних станів.

• Слизове — безбарвне і прозоре: катаральне запалення, початок гострого процесу або хронічне запалення в ремісії.
• Слизово-гнійне — в'язке, жовтувате або зеленувате: бронхіт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, туберкульоз легень.
• Гнійне — напіврідке, жовтувато-зеленувате, смердюче: абсцес, гнійний бронхіт, гангрена легені.
• Серозне — безбарвне, рідке, пінисте: альвеолярний набряк легень, іноді рожеве.

Іржаве мокротиння буває при крупозній пневмонії, чорне — при пневмоконіозах. Прожилки або згустки крові (кровохаркання) можуть спостерігатися при різних захворюваннях. Зазвичай мокротиння не має запаху, гнильний запах трапляється при гангрені або абсцесі легені.

Алергія, астма та характеристики мокротиння

При алергії, наприклад при сінній лихоманці, кашель входить до списку причин. При бронхіальній астмі та еозинофільному інфільтративному процесі мокротиння буває яскраво-жовтим, канаркового кольору: відтінок дає велика кількість еозинофілів. Мокротиння буває рідким, густим і в'язким, а також слизовим, серозним, слизово-гнійним і гнійним; лікарське значення мають колір, консистенція, запах і об'єм.

Як досліджують мокротиння і коли звертатися до лікаря

Лікар може прослухати грудну клітку стетоскопом, взяти зразок мокротиння, призначити рентген, алергологічний тест або перевірку функції легень, рідко — направлення до стаціонару.

Посів мокротиння — аналіз, який шукає збудників інфекції. При аналізі пацієнта просять глибоко відкашлятися і сплюнути мокротиння в спеціальну ємність: чим густіший зразок, тим вищий шанс, що він відображає секрет нижніх дихальних шляхів. У лабораторії частину зразка поміщають у чашку і спостерігають два-три дні або довше. У нормі хвороботворних мікробів немає, іноді в посіві виростають бактерії, зазвичай ті, що живуть у порожнині рота. Позитивний результат допомагає діагностувати бронхіт, пневмонію, туберкульоз, загострення ХОЗЛ або муковісцидозу.

Звичайний кашель минає сам за 3–4 тижні. До лікаря — якщо кашель тримається довше 3 тижнів, ви втрачаєте вагу без причини або імунітет ослаблений, наприклад через хіміотерапію або діабет.

Саме по собі мокротиння — не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо відкашлюється кров, важко дихати, болить грудна клітка, ви почуваєтеся дуже погано, кашель швидко посилюється або сторона шиї набрякла й болюча.

Матеріал довідковий: він допомагає помітити деталі, але не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності