Біполярний розлад — це стан, при якому настрій сягає крайнощів: від вираженого піднесення до глибокого спаду. Такі фази тривають дні або тижні, а між ними бувають періоди без симптомів. Розберемо, як це виглядає у дорослих і у дітей і що саме перевіряє лікар.
Що таке біполярний афективний розлад
Це розлад настрою з інтенсивними перепадами. Верхній полюс — манія або гіпоманія, нижній — депресія. Фази змінюють одна одну, іноді без зовнішніх причин, і тривають зазвичай від кількох днів до кількох тижнів. Між ними настрій стабілізується — на тижні, місяці або роки, і людина може не помічати жодних симптомів.
Виділяють кілька варіантів. При I типі маніакальні епізоди тривають не менше 7 днів або бувають настільки тяжкими, що потрібна негайна допомога в стаціонарі; депресивні епізоди часто тривають від двох тижнів. При II типі депресія поєднується з гіпоманією — м'якшою версією манії, без повноцінних маніакальних епізодів. Циклотимія — це гіпоманіакальні та депресивні прояви меншої інтенсивності: у дорослих вони тримаються не менше двох років, у дітей і підлітків — не менше року. Чотири і більше епізодів манії або депресії за рік називають швидким циклом. Бувають і змішані стани, коли ознаки піднесення і спаду йдуть одночасно.
Точна причина невідома. Ризик вищий, якщо розлад є у родича, брата або сестри. Впливають також дитячі травми, стресові події, вживання канабісу або кокаїну. Приблизно в 75% випадків є й інші психічні розлади, наприклад тривожний.
Маніакальна та гіпоманіакальна фази: ознаки
Піднесення буває тяжким (манія) або м'яким (гіпоманія). З боку зміни помітні раніше, ніж самій людині: при гіпоманії вона відчуває, що все вдається, а близькі бачать незвичну для неї активність.
- піднесений, збуджений настрій або, навпаки, дратівливість і агресивність;
- дуже багато енергії, непосидючість, потреба в меншому сні;
- думки скачуть, складно зосередитися, мова швидка, людина говорить без упину;
- підвищена самовпевненість, схильність до ризику, імпульсивні витрати і вчинки, які здаються оточуючим недоречними;
- при тяжкій манії — галюцинації, маячні ідеї, підозрілість.
Депресивна фаза: як вона проявляється
Спад виглядає як стійка пригніченість і втрата інтересу до того, що раніше радувало. Енергії мало, людина швидко втомлюється. Сон збивається в обидва боки — буває і безсоння, і занадто довгий сон. Апетит змінюється: їжі стає або занадто багато, або занадто мало. Падає впевненість, з'являється почуття нікчемності і безнадії, складно концентруватися. Людина може уникати зустрічей з іншими людьми. Найнебезпечніші симптоми — думки про смерть, суїцид або нанесення собі шкоди. Окремої «чоловічої» або «жіночої» картини в описах немає: ознаки фаз однакові.
Симптоми у дітей і підлітків
У дітей і підлітків описано той самий розлад настрою; відрізняється термін при циклотимії: симптоми тримаються не менше року. При гіпоманії підліток може не відчувати нічого поганого — незвичну активність і різкі зміни настрою помічають близькі та друзі.
Як діагностують розлад і коли звертатися до лікаря
Діагноз ставить психіатр, до якого направляє сімейний лікар. Фахівець розпитує про настрій, поведінку, здоров'я і сімейну історію, за потреби призначає обстеження, щоб виключити інші причини, і оцінює психічний стан. Діагностика займає час: розлад у всіх проявляється по-різному, а симптоми схожі на інші психічні стани.
Записатися до лікаря — якщо перепади настрою тривають довго або заважають роботі, навчанню, стосункам. Якщо діагноз уже є і допомога не працює, про це говорять своєму фахівцю. Якщо ви турбуєтеся про близьку людину, запропонуйте їй звернутися до лікаря.
Сам по собі розлад не привід викликати швидку. Номери 103 і 112 — якщо людина говорить про суїцид або плани завдати собі шкоди, якщо є пряма загроза, що вона завдасть шкоди іншому, або якщо стан потребує негайної допомоги в стаціонарі.
Матеріал довідковий: він не замінює консультацію лікаря і не відповідає на питання про ваш конкретний стан.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності