Соціальна тривожність: що це, ознаки та причини

Знайоме відчуття: перед дзвінком незнайомій людині або запитанням в аудиторії всередині все стискається, а після розмови ще довго прокручується, як усе виглядало збоку. Іноді це окремі епізоди, іноді — фон, який роками звужує спілкування. Різниця між сором'язливістю та соціальною тривожністю не в силі хвилювання, а в тому, наскільки воно заважає жити.

Що таке соціальна тривожність

Соціальний тривожний розлад, який також називають соціальною фобією або соціофобією, — це стійкий і сильний страх соціальних ситуацій. Людина боїться, що її дії або помітна тривога будуть негативно оцінені оточенням, і тому уникає ситуацій, де цей страх виникає. Симптоми тримаються щонайменше кілька місяців і достатньо виражені, щоб спричиняти дистрес або порушення у значущих сферах життя.

Страх може бути пов'язаний з уявним або реальним спостереженням з боку. Людина нерідко розуміє, що її тривога надмірна, але подолати її від цього не легше.

Ознаки соціального тривожного розладу

Тривога при цьому розладі виникає до, під час і після ситуації, а не лише в перші хвилини. Ознаки стосуються думок, поведінки та тіла.

• Сильне занепокоєння через повсякденні справи: знайомства, початок розмови, дзвінок по телефону, робота, покупки.
• Уникнення або сильне хвилювання перед груповими розмовами, їжею в компанії, вечірками.
• Думки про те, що зроблено щось соромне: почервонів, спітнів, виглядав некомпетентним.
• Труднощі, коли за тобою спостерігають, відчуття постійного оцінювання, страх критики, уникнення зорового контакту.
• Нудота, пітливість, тремтіння, прискорене серцебиття, панічні атаки.

Багато людей із соціальною тривожністю мають і інші стани — депресію, генералізований тривожний або панічний розлад. У дітей ознаки виглядають інакше: частий плач, злість, уникнення спілкування з дітьми та дорослими, страх школи, сильна залежність від батьків.

Чому виникає соціальна тривога

Точна причина невідома. Обговорюють поєднання факторів: спадковість, біологію та хімію мозку, стрес і середовище. До факторів ризику відносять сором'язливість і замкнутість у нових ситуаціях, травматичні події в дитинстві або в дорослому віці, сімейну історію тривожних та інших психічних розладів, а також деякі соматичні стани — наприклад, проблеми з щитоподібною залозою або порушення серцевого ритму. У чоловіків і жінок соціальна тривожність трапляється однаково часто.

Проявляється вона зазвичай рано: близько половини людей із цим станом помітили симптоми до 11 років, близько 80% — до 20 років. Через ранній початок нерідко приєднуються інші розлади, і раннє розпізнавання допомагає зменшити симптоми.

Чим відрізняється від сором'язливості

Сором'язливість — риса характеру та епізодичне хвилювання в нових ситуаціях. Соціальна тривожність — більше, ніж сором'язливість: страх, який не минає і впливає на повсякденні справи, впевненість у собі, стосунки, навчання та роботу. При соціальному тривожному розладі хвилювання супроводжує звичайні розмови, уникнення стає звичним способом зменшити дискомфорт, і частина життя минає повз — іноді цей стан називають «хворобою втрачених можливостей».

Як діагностують і коли звертатися до фахівця

Діагноз не ставиться за однією ознакою. Лікар розпитує про симптоми та історію, може провести огляд і призначити лабораторні аналізи, щоб виключити іншу медичну причину, а потім — психологічну оцінку. За підозри на соціальну тривожність людину направляють до фахівця з психічного здоров'я для повної оцінки та обговорення варіантів допомоги. Звернення має сенс, особливо якщо тривога сильно впливає на життя, роботу або навчання.

Саме по собі соціальний тривожний розлад не привід викликати швидку. Телефонувати 103 або 112 — якщо на тлі тривоги з'являються ознаки, схожі на інсульт або серцевий напад.

Цей текст — довідковий і не замінює консультацію лікаря: розбиратися у своєму стані спокійніше разом із фахівцем.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності