Невроз: що це, ознаки у дорослих і дітей

Невроз — слово, яке в розмовах використовують часто. У медицині за ним — група станів, пов'язаних зі стресом і психологічними травмами. Розберемо спокійно: що це, як проявляється у дорослих і дітей і коли пора до лікаря.

Що таке невроз і невротичний розлад

Невроз, або невротичний розлад, — застаріла назва групи нервово-психічних розладів. Вони виникають через гострі або хронічні психологічні травми. Якісних змін психічної діяльності при цьому немає: людина критично ставиться до свого стану і здатна керувати вчинками. Цим невроз відрізняється від психозу.

Термін увів у 1776 році шотландський лікар Вільям Каллен. Загальноприйнятого визначення досі немає. У DSM-III у 1980 році розділ «неврози» скасували, у МКХ-10 поділу на неврози і психози теж немає. Залишився розділ «Невротичні, пов'язані зі стресом, і соматоформні розлади» з кодами F40–F48.

Причини та фактори ризику

Психогенний фактор працює в усіх випадках: конфлікт зовнішній або внутрішній, обставини, які травмують, стрес, тривале перенапруження емоційної та інтелектуальної сфер. Схильність складається з психологічного та біологічного. Перше — особливості особистості, умови виховання, стосунки із соціумом. Друге — функціональна недостатність деяких нейромедіаторних і нейрофізіологічних систем.

Серед факторів ризику тривожних розладів — спадковість, біологія та хімія мозку, стрес і середовище. Плюс сором'язливість і замкнутість у нових ситуаціях, травматичні події в дитинстві або в дорослому віці, сімейна історія розладів, проблеми з щитоподібною залозою та аритмія. Кофеїн, інші речовини та частина ліків можуть посилювати симптоми.

Ознаки неврозу у дорослих і у жінок

Прояви поділяються на психічні, тілесні та поведінкові. У тривожних розладів вони йдуть у зв'язці:

• Тривожні думки та переконання, які важко контролювати: людина почувається неспокійною і напруженою, це заважає роботі, навчанню, стосункам.
• Тілесні симптоми: сильне або прискорене серцебиття, болі без зрозумілої причини, запаморочення, нестача повітря.
• Зміни поведінки: уникання звичних справ і місць.
• Сон: засинання утруднене через перезбудженість, сон поверхневий, уранці сонливість.
• Швидка втомлюваність при спробі працювати: страждають пам'ять, увага, швидкість мислення.

Генералізований тривожний розлад і фобії у жінок трапляються частіше, а соціальна тривога — однаково у чоловіків і жінок. Самі ознаки не «жіночі», різниться частота. При генералізованому розладі занепокоєння зі звичайних приводів — здоров'я, гроші, робота, сім'я — надмірне і тримається майже щодня не менше 6 місяців.

Невроз у дітей: як проявляється

У дітей тривогу описують окремо: зі своїми ознаками, причинами та способами допомоги. Загальні ознаки тривоги — тривожні думки, тілесні симптоми та уникання звичних справ — бувають і у дітей. Якщо є побоювання, має сенс звернутися до лікаря.

Перебіг: хронічний невроз

Іван Павлов описував невроз як тривале порушення вищої нервової діяльності через перенапруження нервових процесів. Розлади при неврозі функціональні, тобто оборотні: недоумства і наростаючих змін особистості немає. При тривожному розладі страх не тимчасовий — він не минає і з часом може посилюватися.

Сезонні загострення як окрема особливість неврозу не описані. Якщо самопочуття погіршується в будь-яку пору року, має сенс обговорити це з лікарем.

Профілактика і коли звернутися до лікаря

Доведених заходів профілактики неврозу немає. Частину факторів ризику людина не обирає: спадковість, риси особистості, дитячі травми.

До лікаря — коли тривога не минає, посилюється і заважає повсякденному життю. На прийомі запитують про симптоми та історію, проводять огляд і лабораторні тести, щоб виключити іншу причину. Далі психологічна оцінка: її робить лікар або фахівець із психічного здоров'я.

Невроз сам по собі не привід викликати швидку. 103 або 112 — при ознаках, що загрожують життю, наприклад інсульту або серцевого нападу.

Цей текст довідковий і не замінює консультацію лікаря: рішення про допомогу ви ухвалюєте разом зі фахівцем.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності