Запалення середнього вуха: види середнього отиту та симптоми

Біль або закладеність у вусі рідко виникають без причини. За ними часто криється запалення середнього вуха — порожнини, схованої за барабанною перетинкою. Розберімо форми хвороби та їхні ознаки.

Що таке запалення середнього вуха

Середнє вухо — порожнина між барабанною перетинкою і внутрішнім вухом, куди відкривається євстахієва труба. Запалення цієї порожнини і називають середнім отитом.

Порівняння напрошується музичне: порожнина працює як корпус інструмента, і забитий отвір позбавляє його голосу.

Основний шлях інфекції — туба��ний. Застуда або грип ушкоджують слизову слухової труби, вентиляція і дренаж порушуються, тиск у барабанній порожнині падає, судини починають пропускати рідину.

У цю рідину з носоглотки потрапляє флора: частіше стрептококи, стафілококи, пневмококи та гемофільна паличка, рідше анаероби й грамнегативні мікроби.

Рідше трапляються гематогенний шлях, при скарлатині, кору та грипі, і транстимпанальний, при травмі перетинки. Діти хворіють помітно частіше за дорослих: троє з чотирьох дітей переносять хоча б один отит до третього дня народження.

Гострий середній отит: симптоми

Симптоми розгортаються за кілька годин. Болить усередині вуха, слух слабшає частково, підвищується температура.

• біль у вусі, іноді сильний;
• відчуття тиску й повноти;
• виділення з вуха;
• зниження слуху;
• підвищена температура.

У маленьких дітей картина інша: дитина тягне й тре вушко, гірше реагує на звуки, вередує, втрачає апетит, іноді втрачає рівновагу. Більшість отитів минають самі за три дні, частина симптомів тримається до тижня.

При перфорації перетинки біль слабшає, а з вуха з'являються кров'янисті виділення.

Катаральний і серозний отит

Запалення проходить стадіями. Спершу серозна: слизова набрякає, просочується лейкоцитами, утворюється ексудат.

Потім настає катаральна стадія: секреція покривного епітелію посилюється, ексудат густішає. Вичікувальна тактика при катаральному отиті можлива лише за рішенням ЛОР-лікаря.

При гнійному запаленні повітроносні простори заповнюються набряклою слизовою і гноєм, слухові кісточки втрачають рухливість. Скупчене вмістище тисне на барабанне нервове сплетення і перетинку — звідси біль.

Секреторний отит та інші форми гострого отиту

При отиті порожнини середнього вуха заповнюються рідиною і слизом, звук не може пройти крізь це середовище — слух страждає. Секреторний отит зазначений серед форм гострого отиту, поряд із банальним, ідіопатичним гематотимпанумом, отитом при інфекційних хворобах і травматичним.

Хронічний отит та інші хвороби середнього вуха

Гострий отит при неадекватному лікуванні переходить у хронічний. Хронічну форму поділяють на мезотимпаніт, епітимпаніт і мезоепітимпаніт.

До інших хвороб середнього вуха відносять холестеатому і перфорацію барабанної перетинки.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Лікар оглядає вухо отоскопом — приладом зі світлом і збільшувальним склом. Частина моделей подає у вухо порцію повітря: так перевіряють закупорку; пневматична отоскопія виявляє ознаки випоту.

Посів виділень, крім рідини з міринготомії, зазвичай не роблять. Діагноз будують на гострому, протягом 48 годин, початку болю і випинанні барабанної перетинки.

Консультація потрібна, якщо біль не стихає за три дні, якщо отити повторюються, якщо дитині менше 12 місяців.

Негайно до лікаря: дуже висока температура, озноб і загальне нездужання, набряк навколо вуха, виділення з вуха, зміна слуху, нудота і блювання, запаморочення, сильний біль у горлі.

Окремо — діти до року з болем в обох вухах, а також люди з діабетом, хворобами серця, легень, нирок, нервової системи та ослабленим імунітетом.

Сам по собі середній отит не привід викликати швидку; 103/112 — якщо стан різко погіршився і з'явилися ознаки загрозливого для життя стану (наприклад, втрата свідомості, утруднене дихання).

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: діагноз і тактику визначає фахівець.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності