Мигдалини в горлі: що це, навіщо потрібні та як пов'язані з аденоїдами

Мигдалини — скупчення лімфоїдної тканини в ділянці носоглотки та ротової порожнини. Разом з іншими лімфоїдними утвореннями вони формують глоткове лімфатичне кільце Пирогова — Вальдейєра і слугують першою лінією захисту на шляху вдихуваних патогенів. Нижче — про те, що таке гланди, навіщо вони потрібні, чим відрізняються від аденоїдів і чому горло болить після їх видалення.

Що таке мигдалини і де вони розташовані

Мигдалини (лат. tonsillae) — скупчення лімфоїдної тканини в носоглотці та ротовій порожнині. Назва «мигдалини» походить від грецького слова «мигдаль», а «гланди» — від французького glande і латинського glans, «жолудь».

Піднебінні мигдалини лежать у заглибленні між м'яким піднебінням і язиком, їх видно з боків горла. Трубні — біля глоткового отвору слухової труби, язикова — під задньою частиною язика, глоткова — у ділянці склепіння та задньої стінки глотки; піднебінні й трубні парні, глоткова та язикова непарні.

Гланди й аденоїди: чим відрізняються

Гланди — побутова назва мигдалин, найчастіше піднебінних. Аденоїди — патологічно збільшена глоткова (носоглоткова) мигдалина: вона лежить вище, за носом, і через відкритий рот її не видно.

Обидві структури входять до лімфатичної системи, яка очищає організм від інфекції та підтримує баланс рідин. Аденоїди зазвичай зменшуються після п'яти років, а до підліткового віку майже зникають.

Збільшені аденоїди — часта проблема в дітей. Вони заважають дихати носом, спричиняють хропіння, неспокійний сон, нежить та вушні інфекції, а дихання через рот призводить до сухості в роті та тріщин губ.

Яку роль мигдалини відіграють у захисті організму

Мигдалини й аденоїди ловлять мікроби, що надходять через рот і ніс. Порівняння з акустики: це мікрофони біля самої сцени — вони першими приймають сигнал і першими страждають від перевантаження.

Повна імунологічна роль мигдалин при цьому залишається неясною.

Хвороби мигдалин: які бувають

Гострий тонзиліт — запалення піднебінних мигдалин. Найчастіше його спричиняють віруси, як при застуді, рідше бактерії, наприклад збудник стрептококового фарингіту.

Тонзиліт — часта дитяча хвороба, але підлітки й дорослі теж хворіють. Симптоми нагадують сильну застуду або грип:

• біль у горлі та труднощі при ковтанні;
• висока температура, кашель, головний біль, біль у вусі, втома, нудота;
• збільшені та болючі лімфовузли на шиї;
• білі плями або гнійні точки на мигдалинах, неприємний запах з рота.

Зазвичай симптоми минають за 3–4 дні, але можуть триматися довше. Гіпертрофія мигдалин трапляється переважно в дитячому віці і за відсутності функціональних порушень лікування не потребує. Ускладнення тонзиліту дуже рідкісні: іноді між мигдалиною та стінкою глотки накопичується гній (абсцес, його називають перитонзилярним або «квінсі»).

Чому горло може боліти без гланд

Після видалення піднебінних мигдалин лімфоїдна тканина кільця не зникає повністю: залишаються язикова, трубні та глоткова мигдалини. Біль у горлі — поширений симптом, і його спричиняють різні стани, а не лише мигдалини. Тому горло без гланд болить з тих самих причин, що й горло з ними.

Коли стан мигдалин потребує огляду лікаря

Лікар зазвичай розпізнає тонзиліт за розпитуванням і оглядом горла. Іноді потрібен мазок із задньої стінки глотки, щоб зрозуміти, чи причина бактеріальна, і аналіз крові на залозисту лихоманку, якщо симптоми тяжкі або не минають.

До лікаря йдуть, якщо симптоми тримаються більше тижня або інфекції горла повторюються. Аденоїди розташовані вище рівня горла, тому їхній розмір оцінюють дзеркалом у ротовій порожнині, гнучким ендоскопом або рентгеном.

Видалення мигдалин роблять дуже рідко — при тяжкому тонзиліті, який повертається знову і знову.

Саме запалення мигдалин не є приводом викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо сильний біль у горлі швидко посилюється, є набряк усередині рота й горла, важко говорити, ковтати або дихати, важко відкрити рот — це ознаки скупчення гною за мигдалиною.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: лише очний огляд покаже, що відбувається з горлом.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності