Міома (лейоміома) матки: що це і чи це рак

Висновок УЗД зі словами «міома» або «вузол» у матці лякає: «пухлина» в побуті звучить як вирок. Розберімо, що саме знайшли, як це називають лікарі і чому міома — доброякісне утворення, а не рак.

Що таке міома і лейоміома матки

Міома матки — доброякісна пухлина, яка виникає в м'язовому шарі матки, міометрії. Вузол являє собою клубок хаотично переплетених гладком'язових волокон округлої форми; вузлів буває один або кілька, а розміри — від міліметрів до сантиметрів. За різними оцінками, міома виникає у кожної другої–четвертої жінки протягом репродуктивного періоду і становить 12–25% від усіх гінекологічних захворювань.

Кожен вузол виникає з неправильного поділу однієї гладком'язової клітини, тому всі клітини в ньому ідентичні. Міому вважають гормонально-залежною: у ній знаходять рецептори до статевих гормонів, вона з'являється в репродуктивному віці і нерідко зменшується після менопаузи. Частіше її знаходять у жінок, які ще не пройшли менопаузу; точна причина невідома.

Міома матки — це рак чи ні

Ні. Міома — доброякісна, тобто неракова, пухлина; це найпоширеніші неракові пухлини у жінок дітородного віку. У деяких випадках для відрізнення міоми від пухлини яєчника лікар використовує магнітно-резонансну томографію.

Чим відрізняються міома, лейоміома і фіброміома

Це три назви одного захворювання: фіброміома і лейоміома — інші назви тієї самої доброякісної пухлини. Вузли складаються з м'язових клітин та інших тканин.

Види вузлів: інтрамуральний та інші, міома шийки матки

Від розташування вузла залежать симптоми. Підслизові (субмукозні) вузли лежать ближче до порожнини матки, трапляються рідко — не більше 13% — і частіше дають рясні менструації. Міжм'язові (інтерстиціальні, інтрамуральні) знаходяться в товщі м'язового шару: це найчастіший варіант, 50–61%. Підочеревинні (субсерозні) розташовані на зовнішній стороні матки, 26–35%. Бувають і міжзв'язкові вузли, і шийкова міома — вузол у ділянці шийки матки.

Симптоми міоми

Приблизно в половині випадків міома жодним чином не проявляється, і її знаходять випадково. Симптоми залежать від розташування, розміру і кількості вузлів.

• Рясні або болючі менструації, кров'янисті виділення між ними; при підслизових вузлах місячні стають ряснішими і тривалішими, що може вести до анемії.
• Відчуття тяжкості, тиску або біль унизу живота, біль у нижній частині спини.
• Прискорене сечовипускання, раптові позиви або нетримання; здуття, запори або біль при випорожненні кишечника.
• Труднощі із зачаттям, викидні, передчасні пологи.

Біль частіше переймоподібний і збігається з менструацією, але буває постійним. Великі вузли, здавлюючи сечовий міхур, можуть призводити до інфекцій сечових шляхів.

Міома сама по собі не привід викликати швидку. 103 або 112 — якщо раптово виник гострий ріжучий біль унизу живота (так може проявлятися рідкісне ускладнення — перекрут ніжки підочеревинного вузла) або стан загрожує життю.

Як діагностують міому

Лікар розпитує про симптоми й оглядає: перевіряє живіт і ділянку таза, проводить внутрішній вагінальний огляд. Далі зазвичай направляють на ультразвукове дослідження — найінформативніший метод: УЗД показує, чи є міома, скільки вузлів, де вони і якого розміру. Іноді міому знаходять під час інших досліджень, наприклад УЗД при вагітності.

Додатково можуть призначити аналізи на мікрофлору, цитологію та інфекції, аналіз крові на гормони, біопсію.

До лікаря йдуть, якщо симптоми міоми заважають роботі й звичайному життю або знеболювальні не допомагають. Далі тактику обговорюють з урахуванням розміру, кількості й розташування вузлів, віку та планів на вагітність.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: що саме знайшли і що з цим робити, знає тільки фахівець після огляду й обстежень.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності