Лімфома: що це за хвороба і рак чого це

Слово «лімфома» об'єднує не одну хворобу, а групу злоякісних захворювань лімфатичної системи — частини імунітету. За спільною назвою стоять різні хвороби з різним перебігом і різними завданнями лікаря. Нижче — з яких клітин усе починається, які форми виділяють і як виглядає шлях до діагнозу.

Що таке лімфома і рак чого це

Лімфома — це рак лімфатичної системи, тобто тієї частини імунітету, яка захищає організм від інфекцій. Тканина лімфи складається з лімфоцитів, різновиду білих клітин крові. При неходжкінських лімфомах клітина Т- або В-лімфоцита стає аномальною, ділиться знову і знову, і аномальних клітин стає все більше. Ці клітини можуть поширитися майже в будь-яку ділянку тіла.

У лімфом є первинне пухлинне вогнище, як у солідних пухлин, але хвороба здатна не лише давати метастази — вона може поширюватися по організму одночасно, формуючи стан, що нагадує лімфоїдний лейкоз. Тому питання «лімфома — це рак чого» точніше звучить так: це рак лімфатичної тканини, зі своєю поведінкою і своїми формами.

Які бувають види лімфом

Виділяють лімфому Ходжкіна (лімфогранулематоз); усі інші лімфоми називають неходжкінськими. Неходжкінські лімфоми розрізняються за типом клітин, з яких походять: є лімфоми з В-клітин і з Т-клітин. У довідниках перелічені окремі варіанти: лімфома мантійної зони, лімфома маргінальної зони, Т-клітинна лімфома, грибоподібний мікоз, лімфома центральної нервової системи, лімфома при ВІЛ-інфекції, макроглобулінемія Вальденстрема.

Чим відрізняються агресивні та повільнотекучі форми

Лімфоми розрізняють за ступенем злоякісності. Індолентні, тобто повільнотекучі, лімфоми з низьким ступенем злоякісності в окремих випадках можуть не потребувати лікування — достатньо спостереження у гематолога або онколога. Такий підхід називають спостережливим очікуванням: якщо симптомів немає, лікування не починають одразу. Лікування починають при перших ознаках прогресування — збільшенні лімфовузлів, підвищенні температури тіла, появі хронічної слабкості.

Агресивнішою за інші неходжкінські лімфоми вважають Т-клітинну, яку часто спричиняє Т-лімфотропний вірус людини.

Можливі причини та фактори ризику

Найчастіше лікарі не знають, чому в людини виникла неходжкінська лімфома. Підвищений ризик пов'язують з ослабленою імунною системою та деякими видами інфекцій. Для лімфоми Ходжкіна взаємозв'язку з опроміненням іонізуючою радіацією не виявлено, тоді як інші злоякісні новоутворення можуть бути результатом радіогенного канцерогенезу. Т-клітинну лімфому пов'язують з Т-лімфотропним вірусом людини.

Симптоми лімфоми

Перша і найпомітніша ознака — збільшення лімфатичних вузлів різних груп: шийних, пахвових, пахвинних. Вузли при цьому зазвичай безболісні. Інші прояви:

• безболісні збільшені лімфовузли на шиї, в пахвових западинах або в паху;
• нез'ясована втрата ваги;
• підвищення температури тіла та проливні нічні пітливість;
• кашель, утруднене дихання або біль у грудях;
• слабкість і втомлюваність, які не минають; біль, набряк або відчуття повноти в животі.

Збільшені вузли разом з температурою, нічною пітливістю та втратою ваги — привід звернутися до лікаря і пройти обстеження.

Сам діагноз лімфоми не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо з'явилося виражене утруднення дихання.

Як діагностують лімфому

Діагноз ставлять за сукупністю даних: огляд лікаря, аналізи крові, рентгенографія грудної клітки та біопсія. Біопсія — дослідження зразка тканини — ключовий крок: саме за клітинами визначають тип лімфоми.

На прийомі запитуйте прямо: який саме тип лімфоми встановлено, з яких клітин він походить і що відбувається далі — спостереження чи підготовка до лікування. Такі питання допомагають зрозуміти план і не губитися в термінах.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: за роз'ясненнями та підтримкою звертайтеся до свого гематолога або онколога.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності