Рак крові: що таке лейкоз, види та діагностика

Слова «рак крові», «лейкоз», «лейкемія», «білокрів'я» людина часто чує в один і той самий день — і не завжди розуміє, що йдеться про одне коло хвороб. Нижче — спокійне пояснення: що відбувається в кістковому мозку, які бувають види лейкозу і як виглядає шлях до діагнозу.

Рак крові: що це і як пов'язані лейкоз, лейкемія та білокрів'я

Лейкоз — клональне злоякісне захворювання кровотворної системи; під цим словом об'єднують велику групу хвороб, різних за походженням. Лейкемія — інша назва лейкозу; слово «білокрів'я» вживають у розмові, хоча при лейкозі воно буває не завжди. «Рак крові» і «рак кісткового мозку» — розмовні вирази. Лейкоз починається в кровотворних тканинах, насамперед у кістковому мозку, тому це не пухлина одного органа, а хвороба всієї системи крові.

Лейкоз — це рак: що відбувається в кістковому мозку

Кістковий мозок виробляє клітини, з яких розвиваються лейкоцити, еритроцити і тромбоцити. Білі клітини допомагають боротися з інфекцією, червоні доставляють кисень із легень до тканин і органів, тромбоцити беруть участь в утворенні згустку, що зупиняє кровотечу. При лейкозі кістковий мозок виробляє безліч аномальних клітин — найчастіше білих. Вони накопичуються в кістковому мозку і крові, витісняють здорові клітини, і кров перестає виконувати свої завдання. Пухлинна тканина розростається в кістковому мозку і заміщає нормальні паростки кровотворення — звідси підвищена кровоточивість, крововиливи, пригнічення імунітету з інфекційними ускладненнями.

Види лейкозу та стадії

Тип лейкозу залежить від того, яка клітина крові стала пухлинною і як швидко росте хвороба. Клітини бувають лімфоцитами — видом білих клітин — або мієлоїдними, тобто незрілими попередниками білих клітин, еритроцитів і тромбоцитів. Гострий лейкоз росте швидко і без лікування зазвичай швидко погіршується; хронічний росте повільно і погіршується протягом тривалого часу. Чотири основні варіанти: гострий лімфобластний — найчастіший рак у дітей, буває і в дорослих; гострий мієлоїдний — частіше в літніх людей, трапляється і в дітей; хронічний лімфоцитарний — один із найчастіших у дорослих, нерідко в середньому віці і пізніше; хронічний мієлоїдний — зазвичай у дорослих середнього віку і старших. Класифікація лейкозів будується на типі клітин і темпі перебігу хвороби, а після діагнозу призначають додаткові обстеження, щоб побачити, чи уражені інші органи.

Причини та фактори ризику

Лейкоз виникає, коли змінюється генетичний матеріал (ДНК) клітин кісткового мозку. Причину цих змін наука поки не знає. Описано фактори, пов'язані з підвищеним ризиком: деякі види хіміотерапії та радіотерапії, окремі генетичні порушення, вплив низки хімікатів, куріння (підвищує ризик гострого мієлоїдного лейкозу), випадки лейкозів у родині. Ризик зростає з віком: хвороба частіше трапляється після 60 років, а для окремих видів набір факторів різниться.

Як діагностують лейкоз

Діагностика починається з огляду і розмови: лікар збирає історію хвороби. Далі — аналізи крові, зокрема загальний аналіз із підрахунком клітин. Якщо картина насторожує, досліджують кістковий мозок: роблять аспірацію (забір рідкої частини) і біопсію (забір шматочка кістки) — частіше з гребеня клубової кістки або через пункцію грудини. Зразки відправляють у лабораторію: морфологічне дослідження мазків крові та біоптатів кісткового мозку має в діагностиці лейкозів велике значення. Генетичні тести шукають зміни в генах і хромосомах. Коли діагноз уже поставлено, можуть призначити візуалізаційні обстеження і люмбальну пункцію — забір спинномозкової рідини, щоб зрозуміти, чи уражені інші органи.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Приводом для розмови з лікарем стають такі ознаки:

• втома, яка не минає після відпочинку;
• температура або нічна пітливість;
• синці з'являються легко, кровотечу важко зупинити;
• втрата ваги або апетиту;
• петехії — дрібні червоні точки під шкірою через крововиливи.

При хронічному лейкозі симптомів спочатку може не бути зовсім — тоді першим сигналом виявляються зміни в аналізі крові. Оцінити скарги і призначити обстеження має лікар.

Діагноз лейкозу сам по собі не привід викликати швидку; 103 або 112 — при загрозливому для життя стані, наприклад при кровотечі, яку не вдається зупинити.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності