Лімфогранулематоз (лімфома Ходжкіна): що це і як проявляється

Почути слова «лімфогранулематоз» або «лімфома Ходжкіна» страшно, і перше, що допомагає, — зрозуміти, про що саме йдеться. Це злоякісне захворювання лімфатичної системи, яке при ранньому виявленні піддається лікуванню. Далі — що це за хвороба, як вона проявляється у дорослих і дітей та якими кроками її виявляють.

Що таке лімфогранулематоз і лімфома Ходжкіна

Лімфогранулематоз, лімфома Ходжкіна, хвороба Ходжкіна, злоякісна гранульома — назви одного захворювання. Це злоякісне захворювання лімфоїдної тканини, обов'язкова ознака якого — гігантські клітини Рід — Березовського — Штернберга та їхні одноядерні попередники, клітини Ходжкіна; їх бачить лікар при мікроскопії ураженого лімфовузла.

Лімфатична система — частина імунітету: лімфовузли, лімфатичні судини, селезінка, вилочкова залоза, мигдалики, кістковий мозок. Лімфома Ходжкіна — одна з двох основних груп лімфом, друга — неходжкінські лімфоми. Частота — приблизно 1 випадок на 25 000 осіб на рік: близько 1% злоякісних пухлин і близько 30% злоякісних лімфом. Причина невідома; обговорюють вірус Епштейна — Барр (його ген знаходять у 20–60% біопсій) і спадковість. Чоловіки хворіють частіше — приблизно 1,4:1.

Лімфома Ходжкіна — це рак чи ні

Так, це злоякісне захворювання, рак лімфатичної системи. Розуміння суті допомагає ставити лікарю точні запитання. При виявленні на ранній стадії хвороба зазвичай виліковна.

Симптоми у дорослих

Хвороба часто починається зі збільшення лімфовузлів на тлі повного здоров'я. Вузли щільні, безболісні, рухливі. У 70–75% випадків це шийні або надключичні вузли, у 15–20% — пахвові та вузли середостіння, у 10% — пахвинні та внутрішньочеревні. Вузли можуть спонтанно зменшуватися і знову рости, тому діагноз іноді ставлять не відразу. Ураження середостіння (45% при I–II стадії) нерідко знаходять випадково на рентгенографії грудної клітки; іноді воно дає кашель або утруднення дихання.

• безболісні збільшені лімфовузли на шиї, під пахвою або в паху;
• температура без відомої причини;
• проливна нічна пітливість;
• втрата ваги без пояснюваної причини за останні 6 місяців;
• свербіж шкіри, особливо після душу або алкоголю, і втомлюваність.

У невеликої частини хворих, зазвичай старше 50 років зі змішаноклітинним варіантом або варіантом із пригніченням лімфоїдної тканини, загальні симптоми на ранніх стадіях обтяжують прогноз. Буває біль в уражених вузлах після алкоголю.

Збільшений лімфовузол сам по собі не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо через тиск вузлів у грудній клітці з'являється тяжке утруднення дихання.

Особливості у дітей

Змішаноклітинний варіант частіше знаходять у дітей і людей похилого віку, він частіше буває у чоловіків і відповідає II–III стадії. У дітей при цій хворобі трапляються ті самі ознаки: безболісні збільшені лімфовузли, температура, нічна пітливість, втрата ваги.

Варіанти лімфоми Ходжкіна

Під мікроскопом розрізняють чотири гістологічні варіанти. Лімфогістіоцитарний — близько 15%, частіше у чоловіків молодше 35 років, ранні стадії, хороший прогноз. З нодулярним склерозом — найчастіший, 40–50%, зазвичай у молодих жінок, часто у вузлах середостіння, прогноз хороший. Змішаноклітинний — близько 30%, частіше у дітей і людей похилого віку, частіше у чоловіків, відповідає II–III стадії. Із пригніченням лімфоїдної тканини — менше 5% випадків, відповідає IV стадії, частіше у людей похилого віку.

Як діагностують: аналіз крові та інші методи

Спочатку лікар розпитує про скарги та хвороби, оглядає і промацує лімфовузли та інші ділянки. Потім — лабораторні тести: загальний аналіз крові, біохімія, лактатдегідрогеназа (ЛДГ), ШОЕ, а також аналізи, щоб виключити інші хвороби. З візуалізації застосовують КТ і ПЕТ. Ключовий метод — біопсія лімфовузла: тільки в тканині знаходять клітини Рід — Березовського — Штернберга, без яких діагноз не ставлять.

Хвороба може зачіпати й інші органи: селезінку — у 35% випадків, кістковий мозок — у 25–45% при IV стадії.

Матеріал довідковий: він допомагає зрозуміти хворобу і підготувати запитання лікарю, але не замінює консультацію — рішення про обстеження ухвалює тільки лікар.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності