Паркінсонізм: що це і чим він відрізняється від хвороби Паркінсона

Рука, яка ще нещодавно легко застібала ґудзик, раптом робить це повільніше, ніби з опором. У спокої пальці починають дрібно тремтіти, а хода стає дрібнішою. За таким відчуттям може стояти паркінсонізм — синдром, який не завжди означає хворобу Паркінсона.

Що таке паркінсонізм

Паркінсонізм — неврологічний синдром, тобто набір ознак із різними причинами. Його характеризують тремор, м'язова ригідність (стійке підвищення тонусу, рівномірний опір м'язів у всіх фазах пасивного руху), постуральна нестійкість — труднощі рівноваги й ходьби, падіння — і брадикінезія: уповільнений темп рухів, труднощі початкових рухів і поворотів. Ядро клінічної картини — акінетико-ригідний синдром.

Хвороба Паркінсона і синдром паркінсонізму: у чому різниця

Хвороба Паркінсона — конкретне захворювання: частини мозку пошкоджуються поступово, за роки, через загибель клітин у чорній субстанції падає рівень дофаміну, що регулює рухи. Паркінсонізм — поняття ширше. Найчастіша його причина — саме хвороба Паркінсона, її називають первинним, ідіопатичним паркінсонізмом. Усе інше — вторинний, симптоматичний паркінсонізм.

• лікарський — найчастіше пов'язаний з нейролептиками, дає від 4 до 10 % усіх випадків паркінсонічних симптомів;
• судинний — гострий при інсультах у ділянці шкаралупи і чорної субстанції, хронічний при підкірковій атеросклеротичній енцефалопатії;
• токсичний, гіпоксичний, метаболічний, постенцефалітичний;
• пухлинний і паранеопластичний;
• травматичний — при тяжких черепно-мозкових травмах або частій травматизації, як енцефалопатія боксерів.

Основні прояви паркінсонізму

Симптоми починаються поступово, нерідко з одного боку тіла, пізніше зачіпають обидва. Тремтіння кистей, рук, ніг, щелепи, обличчя; скутість рук, ніг і тулуба; уповільненість рухів; погана рівновага й координація. Далі — труднощі при ходьбі, розмові, простих побутових справах, депресія і тривога, проблеми зі сном і пам'яттю, втрата нюху, труднощі з жуванням, ковтанням і мовленням. Якщо рухи уповільнилися, м'язи стали жорсткими, а хода змінилася — це привід звернутися до невролога.

Атиповий паркінсонізм: які бувають форми

Спільна ознака атипового паркінсонізму — швидкий перебіг, неповний або короткочасний ефект протипаркінсонічної терапії та симптоми, нетипові для хвороби Паркінсона принаймні на ранній стадії: постуральні порушення, автономні дисфункції, переважання гіпокінетично-ригідного синдрому на тілі, а не в кінцівках, пірамідні знаки, міоклонії, мозочкові симптоми, порушення рухів очей і лобових функцій. Форми: прогресуючий супрануклеарний парез погляду, синдром Шая-Дрейджера зі стріатонігральною дегенерацією, кортикобазальна дегенерація, деменція з тільцями Леві, сімейна кальцифікація базальних гангліїв, палідарна дегенерація, ювенільна форма хореї Гентінгтона, хвороба Вільсона-Коновалова. Частина цих форм не відповідає на глибоку стимуляцію мозку.

Хвороби, схожі на хворобу Паркінсона

Лікарський паркінсонізм — одна з найчастіших форм вторинного, від 4 до 10 % усіх випадків. Саме його лікар виключає першим при нещодавно появлених гіпокінезії, ригідності або треморі. Немодифіковані фактори ризику — вік старше 60 років, жіноча стать, спадковість; модифіковані — висока доза і тривалий прийом нейролептика, політерапія, перенесена черепно-мозкова травма, інсульт, виражені когнітивні розлади. Приблизно в половині випадків лікарський паркінсонізм викликаний препаратами, що не належать до антипсихотиків. Схожу картину дають судинні та токсичні ураження.

Як діагностують і коли потрібен невролог

Специфічного тесту на хворобу Паркінсона немає: діагноз будується на історії хвороби і неврологічному огляді. Застосовують ПЕТ з флюородопою і ОФЕКТ (DaTSCAN) з йофлупаном. Більшість людей із хворобою Паркінсона помічають симптоми після 50 років, частина — до 40, у середньому початок припадає приблизно на 60 років; чоловіки хворіють трохи частіше. Якщо з'явилися тремтіння у спокої, уповільненість, жорсткість м'язів, нестійкість при ходьбі, проблеми з мовленням або ковтанням — це привід звернутися до невролога.

Сам по собі паркінсонізм — не привід викликати швидку; 103/112 — при підозрі на інсульт або інший загрозливий для життя стан.

Цей текст довідковий: він допомагає розібратися в термінах, але не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності