Кластерний головний біль: що це, причини та як проявляється

Кластерний головний біль — рідкісний тип головного болю, при якому напади йдуть серіями по кілька разів на день тижнями й місяцями. Це не наслідок іншої хвороби, і він помітно відрізняється від мігрені. Розберемо механізм, симптоми та ознаки, за яких потрібен лікар.

Кластерний головний біль: що це таке

Напади складаються в кластери — серії, які тривають від кількох тижнів до кількох місяців. Потім біль раптово зникає на місяці, а іноді й на роки.

Усередині серії напад повторюється щодня або майже щодня, від одного до трьох разів на добу, а в рідкісних випадках — до десяти. Один напад триває від 15 хвилин до 3 годин.

Як проявляється напад кластерного болю

Біль гострий, пекучий або пронизливий, майже завжди з одного боку голови, найчастіше навколо ока. Пік настає за 5–10 хвилин, найсильніша фаза триває від 30 хвилин до 2 годин.

Напад починається й закінчується швидко, без попереджувальних ознак. Людина не може лежати спокійно: вона ходить, рухається, змінює положення тіла.

На боці болю з'являються вегетативні супутники:

• почервоніння та сльозотеча з ока;
• опущення повіки та набряк навколо ока;
• звуження зіниці на тому самому боці;
• закладеність носа або виділення з нього;
• пітливість обличчя, припливи крові, нудота.

Бік зазвичай той самий, хоча приблизно у 15 % хворих при нових нападах він змінювався. Нерідко напади будять людину вночі, через 2–3 години після засинання.

Чим кластерний біль відрізняється від мігрені

Деякі симптоми кластерного болю збігаються з мігренню, і його легко сплутати з мігренню, синусовим і тензійним головним болем. При цьому клінічно він відрізняється від мігрені.

У кластерного болю є власні ознаки: під час нападу людина неспокійна й хоче рухатися, біль починається й закінчується швидко, триває від 15 хвилин до 3 годин, а напади йдуть серіями по кілька разів на день тижнями й місяцями.

Через що виникає кластерний головний біль

Точна причина невідома. Обговорюють раптовий викид гістаміну та серотоніну в ділянці трійчастого нерва на обличчі та роботу гіпоталамуса — невеликої ділянки біля основи мозку.

Гіпотеза біологічного годинника пояснює головне: напади прив'язані до часу доби та до сезону. Розширення судин при цьому вважають наслідком, а не причиною.

Хворіють частіше чоловіки 30–40 років; початок можливий у будь-якому віці, але зазвичай між 20 і 50 роками. Співвідношення чоловіків і жінок — приблизно 6:1, а сімейна схильність простежується.

У 1972 році лікар Джон Грем описав типовий вигляд пацієнта: великий мускулистий чоловік, до 94 % з них курили понад 30 сигарет на день. Пояснення цим спостереженням досі немає.

Серед тригерів називають алкоголь, куріння, різкі запахи — парфуми, фарбу, бензин, а також фізичне навантаження, яскраве світло, спеку та продукти з нітритами.

Як ставлять діагноз

Специфічних аналізів не існує. Лікар розпитує про характер, локалізацію та частоту болю, про інші симптоми й про те, що передувало нападу.

Огляд під час нападу може виявити синдром Горнера — опущення повіки та звуження зіниці на боці болю; поза нападом цих ознак немає. Для виключення інших причин призначають МРТ головного мозку.

Допомагає щоденник: час початку, сон, їжа та напої за добу, тривалість нападу.

Коли головний біль потребує термінового звернення до лікаря

До лікаря йдуть, якщо напади повертаються, якщо звичайні знеболювальні на кшталт ібупрофену та парацетамолу не допомагають, якщо біль не дає всидіти на місці. Привід — і погіршення відомої хвороби: напади почастішали або стали довшими за звичайні.

Окрема настороженість — біль у щелепі під час жування, розмитість або двоїння в очах, болючість шкіри голови, оніміння або слабкість у руках і ногах: так може проявлятися запалення скроневих артерій.

Сам по собі кластерний біль не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо вперше опустилася повіка або одна зіниця стала меншою за іншу, якщо головний біль виник раптово й виявився найсильнішим у житті, якщо порушені мова, зір, рухи або рівновага, якщо біль супроводжується повторним блюванням, високою температурою або скутістю шиї.

Кластерний біль не загрожує життю й зазвичай не залишає стійких змін у мозку, але він хронічний і заважає працювати й жити; з віком напади можуть ставати рідшими. Матеріал довідковий і не замінює консультації лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності