Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення

Раптове відчуття обертання при повороті голови може бути проявом доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення, або ДППЗ. Одна з можливих причин — ДППЗ, найпоширеніший тип запаморочення. Зазвичай воно перебігає доброякісно.

Що таке доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення

ДППЗ зазвичай вважають патологією внутрішнього вуха, при якій епізодичне запаморочення виникає при зміні положення голови. За поширеністю воно становить від 17 до 35 відсотків усіх випадків запаморочення, а серед типів запаморочення вважається найчастішим. Йдеться про проблему внутрішнього вуха.

Чому виникає позиційне запаморочення: механізм

У внутрішньому вусі є заповнені рідиною канали — півколові канали. При русі рідина переміщується всередині них, і цей сигнал повідомляє мозку положення тіла, допомагаючи утримувати рівновагу. При ДППЗ невеликі кісткоподібні частинки кальцію, отоліти, відриваються і плавають усередині каналу, посилаючи мозку суперечливі сигнали про положення тіла. Основна теорія пов'язує захворювання саме зі зміщенням отолітів в один із півколових каналів. Одним із засновників цієї теорії вважають англійського лікаря Чарльза Холлпайка, а ще на початку XX століття на можливу роль отолітів указував російський лікар С. І. Белінов. Існують і інші погляди, наприклад порушення гальмівної функції вестибулярного мозочка.

Як проявляється пароксизмальне запаморочення

Хвороба проявляється раптовими короткочасними, але сильними нападами: здається, що обертаєтеся ви або все навколо. Напад зазвичай провокується рухом голови, часто починається раптово і триває від кількох секунд до хвилин. Типові тригери — поворот у ліжку та закидання голови, щоб подивитися вгору. Можливі втрата рівноваги, нудота і блювання, іноді проблеми із зором у вигляді відчуття, що предмети стрибають або рухаються.

• Відчуття обертання себе або навколишнього світу
• Втрата рівноваги
• Нудота і блювання
• Відчуття, що предмети стрибають або зміщуються

Чому запаморочення називають доброякісним

Зазвичай ДППЗ перебігає доброякісно: загострення, коли напади повторюються щодня, змінюються спонтанним поліпшенням, іноді на кілька років. Водночас стан буває і тяжким, з частими нападами, відчутно знижуючи якість життя. Порушення рівноваги під час нападу можуть бути небезпечними, наприклад на висоті або за кермом. До можливих ускладнень відносять зневоднення через часте блювання.

Як діагностують позиційне запаморочення

Лікар проводить огляд і розпитує про історію хвороби. Для діагностики ДППЗ застосовують пробу Дікса — Холлпайка: голову утримують у певному положенні, потім просять швидко лягти назад через край кушетки, стежачи за мимовільними рухами очей, ністагмом, і уточнюючи відчуття обертання. Ністагм можна спостерігати за допомогою окулярів Френзеля або відеоністагмографа. Якщо результат неясний, призначають інші обстеження, зокрема електроністагмографію, КТ або МРТ голови, МР-ангіографію, перевірку слуху та калоричну стимуляцію.

Коли звернутися до лікаря

Звернутися до лікаря потрібно, якщо запаморочення не минає або повертається. Негайна медична допомога потрібна при слабкості, невиразній мові та проблемах із зором — це можуть бути ознаки серйознішого стану.

Саме по собі позиційне запаморочення не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо при запамороченні з'явилися двоїння або втрата зору, втрата слуху, утруднення мови, слабкість, оніміння або поколювання в руці чи нозі.

Матеріал довідковий: він пояснює механізм і межі норми, але не замінює консультацію лікаря, який оцінить саме вашу ситуацію.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності