Оперізувальний лишай: чи заразний він і від чого з'являється

Оперізувальний лишай — інфекція, що спричиняє болючий висип, і сам по собі від хворого до здорового не переходить. Але вірус, який його викликає, той самий, що й у вітряної віспи, тому контакт із висипом небезпечний для тих, хто не хворів на вітряну віспу. Нижче — що відомо про заразність, причини та ознаки хвороби.

Що таке оперізувальний лишай і чим він пов'язаний із вітряною віспою

Оперізувальний лишай (оперізувальний герпес) — вірусна інфекція з болючим висипом, яку спричиняє вірус вітряної віспи (Varicella zoster). При першій зустрічі з організмом цей вірус викликає типову вітряну віспу. Після хвороби він залишається в нервових вузлах у латентному стані й може активізуватися пізніше. За різними оцінками, оперізувальний герпес виникає приблизно в 10–20% випадків перенесеної вітряної віспи. Попри слово «герпес» у назві, це інший вірус, не той, що спричиняє «застуду на губах».

Оперізувальний лишай заразний чи ні

Оперізувальний лишай не заразний: заразитися ним від іншої людини неможливо. Однак людина з оперізувальним лишаєм може передати вірус вітряної віспи тому, хто раніше не хворів на вітряну віспу і не був щеплений, — і в такої людини розвинеться вітряна віспа. Ризик передачі низький, якщо висип закритий. Хворий не поширює вірус до появи пухирців і після того, як висип вкрився кірками. Поки пухирці мокнуть і їх не можна прикрити, рекомендується не виходити на роботу чи навчання.

Як передається вірус і хто може заразитися

Зараження можливе від людини, хворої на оперізувальний герпес або вітряну віспу. Шляхи передачі — повітряно-крапельний і контактний, можливий і трансплацентарний шлях. Заразитися вітряною віспою від хворого на оперізувальний лишай може той, хто не хворів і не щеплений. Особливо обережними потрібно бути поруч із людьми зі слабким імунітетом, вагітними без вітряної віспи в минулому та немовлятами молодше місяця.

Від чого з'являється оперізувальний лишай: причини та фактори ризику

Хвороба виникає при реактивації вірусу на тлі зниження імунітету. Серед частих причин — прийом препаратів, що пригнічують імунітет, хронічний стрес і виснажлива робота, локальне переохолодження, онкологічні захворювання, наслідки променевої терапії, ВІЛ-інфекція, пересадка органів і кісткового мозку. Ризик вищий у людей старше 50–55 років, у вагітних, після тривалого лікування антибіотиками, цитостатиками та глюкокортикостероїдами. Повторні випадки можливі: близько 2% серед людей із нормальним імунітетом і до 10% при імунодефіцитах.

Як проявляється хвороба і як її розпізнають

Спочатку з'являються поколювання, свербіж або біль на ділянці шкіри, іноді нездужання та підвищення температури. Через кілька днів виникає висип — зазвичай на одній стороні тіла, частіше на тулубі, але буває на обличчі, очах та в інших зонах. Плями перетворюються на сверблячі пухирці з рідиною, які через 6–8 діб підсихають і вкриваються кірками. Висип на обох сторонах тіла для оперізувального лишаю нетиповий. Діагноз зазвичай ставлять за оглядом і розпитуванням; в окремих випадках беруть зіскрібок із висипу або мазок рідини з пухирців для лабораторного дослідження.

• біль і поколювання до появи висипу
• висипання з однієї сторони тіла
• пухирці, які мокнуть і потім вкриваються кірками
• можливі головний біль, озноб, розлад шлунка

Коли звернутися до лікаря

До лікаря краще звернутися якнайшвидше — у перші дні після появи висипу, оскільки своєчасна допомога знижує ризик тривалих проблем. Окремої уваги потребують вагітні та жінки, які годують груддю, люди зі значно ослабленим імунітетом, а також випадки, коли висип зачіпає око чи ніс або змінюється зір. Лікар оцінює тяжкість симптомів, ризик ускладнень і за потреби призначає обстеження.

Саме по собі це не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо на тлі хвороби з'являються ознаки тяжкого стану: виражена слабкість, сплутаність свідомості, утруднення дихання або стрімке погіршення.

Матеріал довідковий: він пояснює загальні принципи і не замінює консультацію лікаря, який оцінить вашу ситуацію індивідуально.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності