Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: симптоми

Кислий присмак у роті після кави або печія після щільної вечері знайомі майже кожному. Але якщо це повторюється регулярно, йдеться вже не про разовий дискомфорт, а про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Розберімося, які симптоми для неї характерні та коли пора до лікаря.

Що таке гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Спочатку про те, чим це не є: ГЕРХ — не «просто печія» і не вирок. Це хронічне рецидивне захворювання, при якому вміст шлунка регулярно закидається в стравохід. Причина — порушення роботи м'яза в нижній частині стравоходу, який у нормі закриває шлях вмісту шлунка вгору. Якщо він розслабляється в невідповідний момент або ослаблений, кислота подразнює слизову оболонку стравоходу.

Частота має значення: якщо симптоми виникають двічі на тиждень і частіше або вже пошкоджують слизову оболонку стравоходу, говорять про ГЕРХ. Разовий закид після великої вечері — це ще не хвороба.

Основні симптоми кислотного рефлюксу

Головна ознака — печія, печіння в середині грудей. Крім печії, типовий кислий або неприємний присмак у роті через закид кислоти. Симптоми зазвичай посилюються після їжі, у положенні лежачи та при нахилі тулуба вперед. До цього можуть додаватися:

• кашель або гикавка, які повертаються знову і знову;
• охриплість голосу;
• неприємний запах з рота;
• здуття та нудота.

У частини людей ГЕРХ перебігає без печії — це не скасовує діагнозу.

Позастравохідні прояви: кашель, охриплість, біль у грудях

Рефлюкс уміє маскуватися. До легеневих симптомів відносять кашель і задишку, що частіше виникають у положенні лежачи. Оториноларингологічні прояви — охриплість голосу, сухість у горлі, білий наліт на язиці. Буває й загрудинний біль, що віддає в міжлопаткову ділянку, шию, нижню щелепу або ліву половину грудної клітки. Такий біль потребує уваги: його потрібно відрізняти від серцевого.

Чим ГЕРХ відрізняється від разової печії

Разовий рефлюкс трапляється в багатьох і часто без явної причини. ГЕРХ — це регулярність плюс наслідки: симптоми двічі на тиждень і частіше або пошкодження слизової оболонки стравоходу. У 45–80% пацієнтів з ГЕРХ при обстеженні знаходять езофагіт — запалення стравоходу.

Ускладнення рефлюксної хвороби

Без нагляду ГЕРХ може призводити до запалення стравоходу, рубцювання та зміни тканини його слизової оболонки — стравоходу Барретта. Може загострюватися астма, з'являтися хронічний кашель або охриплість. Серед пацієнтів з езофагітом поширеність стравоходу Барретта коливається від 5 до 30%.

Як діагностують ГЕРХ і коли звертатися до лікаря

Лікар розпитує про симптоми та історію хвороби. За потреби призначають обстеження: ендоскопію верхніх відділів ШКТ з камерою, біопсію, рентген, pH-метрію стравоходу (вимірює, як часто і як довго кислота закидається), манометрію стравоходу та трансназальну езофагоскопію. До лікаря пора, якщо зміни способу життя та безрецептурні засоби не допомагають, печія майже щодня або з'являються інші симптоми — їжа застрягає в горлі, часте блювання, втрата ваги без причини.

Саме по собі не привід викликати швидку; 103/112 — якщо біль у грудях супроводжується задишкою або віддає в щелепу чи руку: це можуть бути ознаки проблеми із серцем.

Матеріал довідковий: він допомагає впізнати свої симптоми, але не замінює консультацію лікаря — остаточний діагноз ставить фахівець після обстеження.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності