Дисбактеріоз кишечника: що це, причини та спірний діагноз

Слово «дисбактеріоз» читач часто зустрічає у висновку аналізу калу, хоча окремого діагнозу з такою назвою в міжнародній класифікації хвороб немає. Нижче — що означає цей термін, які зміни мікрофлори описані в керівництвах і чому частина лікарів вважає його наслідком інших станів, а не самостійною хворобою.

Що таке дисбактеріоз і дисбіоз кишечника

Дисбактеріоз визначають як стан мікробного дисбалансу на тілі або всередині нього. Сам по собі він не є хворобою, але може бути наслідком хвороби або втручання: захворювань органів травлення, імунодефіцитних станів, порушень обміну речовин, лікарських впливів, кишкових інфекцій, гельмінтів, стресу. Описано й зворотний зв'язок: зниження захисних функцій нормальної мікрофлори може сприяти розвитку інших захворювань.

Ширший термін — дисбіоз: порушення взаємодії організму, його мікрофлори (не лише бактерій, а й грибів, найпростіших) і навколишнього середовища. У російськомовній літературі частіше вживають історично усталене «дисбактеріоз», хоча точніше — «дисбіоз». У наказі МОЗ 2003 року дисбактеріоз визначено як клініко-лабораторний синдром, пов'язаний зі зміною якісного та/або кількісного складу мікрофлори кишечника.

Мікрофлора кишечника: які бактерії в нормі

У дорослої людини в мікрофлорі кишечника присутні понад півтисячі різновидів мікроорганізмів, і їхній розподіл залежить від відділу. У проксимальних ділянках тонкої кишки міститься в середньому 10²–10⁴ колонієутворювальних одиниць, у дистальних — 10⁵–10⁹; мікрофлора товстої кишки представлена переважно анаеробами в кількості до 10¹². Загальна вага цієї мікрофлори — понад 2,5 кг, близько 10¹⁴ колонієутворювальних одиниць.

Причини дисбактеріозу

Фактори поділяють на екзогенні та ендогенні. Слабко виражені тимчасові коливання кількості окремих мікроорганізмів, як правило, усуваються самостійно: дисбактеріоз може бути тривалим або виникати періодично і не в усіх випадках має клінічні прояви.

• Лікарські впливи, зокрема зловживання проносними та жовчогінними засобами.
• Кишкові інфекції та гельмінти.
• Запальні та функціональні хвороби органів травлення, онкологічні захворювання.
• Хвороби обміну речовин (цукровий діабет), імунодефіцитні стани, гіпоксії.
• Нездоровий спосіб життя, неадекватне харчування, стрес, ранній дитячий і старечий вік.

Бактерії в калі: що показує аналіз

За добу людина виводить близько 17 трильйонів мікробів; вони становлять до 30% сухої маси калу.

Чому діагноз «дисбактеріоз» вважають спірним

У Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду рубрики «дисбактеріоз кишечника» немає; термін не згадується і в російському нормативному документі про стандарти діагностики та лікування хвороб органів травлення. Багато лікарів, особливо за кордоном, замість нього вказують конкретні стани: синдром надмірного бактеріального росту, антибіотик-асоційовану діарею, псевдомембранозний коліт. Поділ дисбактеріозу на стадії описано як умовний.

З цим діагнозом часто пов'язують пробіотики. У британському керівництві для пацієнтів зазначено: є деякі дані, що вони пом'якшують окремі симптоми синдрому подразненого кишечника, але доказів для багатьох тверджень мало; пробіотики відносять до харчових продуктів, а не до ліків. Частина лікарів доказової медицини вважає пробіотики неефективними при мікробному дисбалансі: мікроорганізми ззовні відторгаються власною мікрофлорою.

Коли звернутися до лікаря

Якщо спазми, здуття або зміна випорожнень зберігаються, їхню причину визначає лікар. Синдром подразненого кишечника не пошкоджує кишечник, але завдає вираженого дискомфорту і частіше трапляється в людей молодше 45 років. При хронічному захворюванні або ослабленому імунітеті прийом пробіотичних добавок обговорюють з лікарем заздалегідь.

Дисбактеріоз сам по собі не привід викликати швидку; 103/112 — при раптовому різкому погіршенні стану, що загрожує життю.

Матеріал довідковий: він описує терміни та дані керівництв і не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності