Гіпотиреоз: симптоми у жінок і чоловіків, ознаки на обличчі

Люди часто списують постійну втому і зайві кілограми на вік і стрес. Насправді за цим може стояти гіпотиреоз — стан, при якому щитоподібна залоза в шиї не виробляє достатньо гормонів. Симптоми з'являються поступово і місяцями залишаються непоміченими.

Що таке гіпотиреоз і чому виникають симптоми

Щитоподібна залоза — невелика залоза у формі метелика в передній частині шиї. Її гормони керують тим, як тіло витрачає енергію, і впливають на дихання, пульс, вагу, травлення та настрій. Без достатньої кількості гормонів багато функцій організму сповільнюються. Основна причина — аутоімунне захворювання Хашимото, при якому імунна система атакує залозу. Хашимото частіше зустрічається у жінок і зазвичай починається у віці від 30 до 50 років. Інші причини: тиреоїдит, операції або променева терапія на шиї, лікування з приводу підвищеної функції залози, рідко — нестача йоду, деякі ліки. Ризик вищий у жінок, людей старше 60 років, при сімейній історії хвороб щитоподібної залози, недавній вагітності, діабеті 1 типу та інших аутоімунних станах.

Симптоми гіпотиреозу у жінок

Ознаки гіпотиреозу у жінок включають виражену втому, зябкість, збільшення ваги, запори, труднощі з концентрацією, пригнічений настрій або депресію, сухість шкіри, сухість і випадіння волосся, охриплий голос. З боку циклу — рясні або нерегулярні менструації, проблеми з фертильністю. Симптоми розвиваються повільно і часто залишаються непоміченими.

Гіпотиреоз у чоловіків: чим проявляється

Хашимото частіше зустрічається у жінок, але захворіти може будь-хто. Крім загальних симптомів — втоми, зябкості, збільшення ваги, запорів, сухості шкіри та випадіння волосся — можливі зниження лібідо та еректильна дисфункція. Ці ознаки неспецифічні і часто пояснюються перевтомою.

Як гіпотиреоз змінює обличчя і зовнішність

Ознаки на обличчі — один із характерних проявів. Обличчя стає набряклим, з'являється періорбітальний набряк. Губи та язик збільшуються, по бокових краях язика видно відбитки зубів. Через набухання слизової носа утруднене носове дихання, через набряк голосових зв'язок голос стає охриплим. Можливі порушення слуху, жовтяничність шкіри через гіперкаротинемію, ламкість нігтів, випадіння волосся на голові та бровах.

Аутоімунний і вторинний гіпотиреоз: особливості симптомів

Аутоімунний гіпотиреоз (тиреоїдит Хашимото) — найчастіша форма. Його симптоми — ті самі втома, зябкість, сухість шкіри, але нерідко приєднується зоб: збільшена щитоподібна залоза, через яку шия виглядає набряклою, іноді заважає дихати або ковтати. Вторинний, або центральний, гіпотиреоз пов'язаний з порушенням функції гіпофіза і зниженням вироблення тиреотропіну; картина складається з нестачі гормонів залози та симптомів основного захворювання.

Анемія, аритмія та інші ускладнення: коли звертатися до лікаря

При гіпотиреозі буває анемія — нормохромна, залізодефіцитна, макроцитарна або В12-дефіцитна. З боку серця можливі брадикардія, гіпотонія, зміни на ЕКГ, у рідкісних випадках — пароксизмальна тахікардія. Без лікування або при неправильній дозі зростає ризик хвороб серця, включаючи ішемічну хворобу та серцеву недостатність, і проблем з кістками, включаючи остеопороз. Діагностика включає розпитування про симптоми та сімейну історію, огляд шиї, аналізи крові на ТТГ і Т4, за потреби — Т3, антитіла до щитоподібної залози, УЗД та інші дослідження. З такими скаргами звертаються до лікаря, який за потреби направить до фахівця. Зверніться до лікаря, якщо кілька таких ознак тримаються і посилюються з часом.

• Виражена втома, зябкість і збільшення ваги без зміни харчування
• Набрякле обличчя, охриплий голос, сухість шкіри та випадіння волосся
• Рясні або нерегулярні менструації, проблеми з фертильністю
• Запори, пригнічений настрій, труднощі з концентрацією

Саме по собі це стан не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо підозрюється мікседематозна кома, рідкісне загрозливе для життя ускладнення тяжкого гіпотиреозу (частіше у людей похилого віку).

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: якщо впізнаєте себе в описі, почніть із розмови з лікарем, який за потреби направить до фахівця, а не із самодіагностики.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності