Аутоімунний тиреоїдит (Хашимото): що це за хвороба

Якщо у висновку вказано «аутоімунний тиреоїдит» або «тиреоїдит Хашимото», йдеться про хронічне аутоімунне запалення щитоподібної залози. Хвороба розвивається повільно і не завжди закінчується стійким зниженням функції. Нижче — що це за стан і як його підтверджують.

Що таке аутоімунний тиреоїдит і хвороба Хашимото

АІТ (тиреоїдит Хашимото, хронічний аутоімунний тиреоїдит, лімфоцитарний тиреоїдит, лімфоматозний зоб) — хронічне запалення щитоподібної залози аутоімунного походження. Через тривалу лімфоїдну інфільтрацію тканина залози поступово руйнується, наслідком може стати первинний гіпотиреоз. Уперше хворобу описав японський хірург Хакару Хашимото в 1912 році.

При гіпертрофічному варіанті залоза дифузно-щільна, функція збережена або знижена помірно; при атрофічній формі залоза зменшена і є гіпотиреоз. АІТ виявляють у 3–4 % населення Землі, клінічно виражені форми — близько 1 %, жінок серед пацієнтів у 4–8 разів більше, ніж чоловіків.

Що запам'ятати: це тривале аутоімунне запалення, а не разовий епізод; функція залози знижується не в усіх.

Це рак? Чому АІТ не є пухлиною

Ні. АІТ — запалення, при якому імунна система реагує на власні клітини залози, а не злоякісне розростання тканини. Рідко при цьому стані розвивається рак або лімфома щитоподібної залози, тому АІТ диференціюють із вузловим зобом, раком щитоподібної залози та іншими хронічними тиреоїдитами.

Що запам'ятати: діагноз АІТ не означає пухлину, згадка про рак стосується рідкісних винятків і диференційної діагностики.

Чому розвивається аутоімунне ураження щитоподібної залози

В основі — генетично зумовлений дефект імунної відповіді: Т-лімфоцити атакують власні тиреоцити і руйнують їх, у крові більшості пацієнтів знаходять антитіла до щитоподібної залози. У 50 % родичів таких пацієнтів теж є циркулюючі антитіла. АІТ нерідко поєднується з перніціозною анемією, цукровим діабетом 1 типу, вітиліго.

Пусковими факторами називають вагітність і пологи, дефіцит або надлишок йоду, погіршення екологічної обстановки, радіоактивне забруднення, інфекційні та запальні процеси, рідше травму або операцію на залозі.

Що запам'ятати: в основі збій імунної регуляції, а спадковість і зовнішні фактори лише підвищують ймовірність хвороби.

Симптоми та зв'язок із зобом і гіпотиреозом

У еутиреоїдній фазі та у фазі субклінічного гіпотиреозу скарг зазвичай немає. Рідше на перший план виходить збільшення залози — зоб, який рідко досягає значних ступенів. Коли розвивається гіпотиреоз, наростають його ознаки.

Це втома, зябкість, прибавка у вазі, запори, труднощі з концентрацією, суха шкіра, випадіння волосся, охриплий голос. Симптоми розвиваються повільно; збільшення шиї буває єдиним раннім проявом, на пізній стадії залоза маленька або зморщена.

Перебіг зазвичай стабільний роками. Нелікований гіпотиреоз підвищує ризик проблем із серцем і з кістками, включно з остеопорозом.

Що запам'ятати: сам АІТ часто безсимптомний, скарги з'являються при зниженні функції, а зоб буває першою видимою ознакою.

Як діагностують АІТ

Лікар уточнює скарги, сімейний анамнез тиреоїдних і аутоімунних захворювань, недавню вагітність, оглядає шию. Лабораторно оцінюють вільний Т4, ТТГ і тиреоїдні аутоантитіла. Візуалізаційні дослідження і тонкоголкова біопсія для діагностики тиреоїдиту Хашимото зазвичай не потрібні.

Що запам'ятати: ключові аналізи — ТТГ, вільний Т4 і антитіла до щитоподібної залози, біопсія в типових випадках не потрібна.

До якого лікаря звернутися і коли не відкладати візит

Починають із лікаря загальної практики, за потреби він направить до ендокринолога. Специфічної терапії АІТ не розроблено; при підтвердженому гіпотиреозі лікар вирішує питання про замісну терапію і контролює ТТГ. При збереженій функції нерідко достатньо спостереження.

Профілактики АІТ немає. При вагітності на тлі гіпотиреозу потрібні додаткові обстеження: без лікування він підвищує ризик прееклампсії, вад розвитку, передчасних пологів і викидня.

Привід звернутися до лікаря:

• збільшення шиї або відчуття зоба;
• втома, зябкість, прибавка у вазі, запори без зрозумілої причини;
• суха шкіра, випадіння волосся, охриплий голос, нерегулярні менструації;
• хвороби щитоподібної залози або інші аутоімунні захворювання у родичів.

Сам діагноз АІТ не привід викликати швидку. Номери 103 і 112 потрібні при зміні свідомості аж до коми на тлі тяжкого нелікованого гіпотиреозу: такий стан лікують у лікарні.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: рішення про обстеження і спостереження залишається за ним.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності