Урофлоуметрія: що це за дослідження і що воно показує

Урофлоуметрія — неінвазивний метод дослідження уродинаміки: під час звичайного сечовипускання прилад реєструє об'ємну швидкість потоку сечі та інші фізіологічні параметри. Тест дає уявлення про скорочувальну активність детрузора і прохідність уретри. Прилад для вимірювання називається урофлоуметром, а отримуваний графік — урофлоуграмою.

Що таке урофлоуметрія і що вона вимірює

Урофлоуметрія вимірює об'єм виділеної сечі, швидкість її виділення та тривалість акту. Метод неінвазивний, простий у проведенні та інформативний. За результатами судять про евакуаторну функцію сечового міхура, ступінь відкриття шийки сечового міхура та опір міхурово-уретрального сегмента. Значущість дослідження для уролога порівнюють із значущістю ЕКГ для кардіолога.

Навіщо призначають урофлоуметрію

Тест застосовують для оцінки функції сечовидільної системи, найчастіше при скаргах на надто повільне сечовипускання. Метод включено до переліку досліджень, рекомендованих Європейською асоціацією урологів для виявлення гіперплазії простати, і застосовується при урогінекологічних захворюваннях. Урофлоуметрія дозволяє об'єктивізувати характер і ступінь порушення сечовипускання, контролювати хід лікування та ефективність реконструктивно-відновлювальних операцій, зокрема уретропластики при стриктурах уретри. Окремо метод підходить для виявлення дисфункцій сечовипускання у дітей.

Як проходить дослідження

Пацієнт мочиться в урологічний прилад або унітаз, оснащений вимірювальним пристроєм; починати потрібно після запуску апарата. Підготовку визначає лікар: зазвичай тест проводять при повному сечовому міхурі — перед ним не мочаться не менше 2 годин, а також може бути рекомендовано заздалегідь випити більше рідини. Результат найбільш достовірний при об'ємі сечі не менше 150 мілілітрів. Лікар може попросити тимчасово припинити прийом ліків, що впливають на результат. Папір у прилад поміщати не можна. Дослідження проходить безболісно, ризиків не несе.

Що показує крива потоку сечі

Урофлоуграма — графічне зображення об'ємної швидкості потоку при самостійному сечовипусканні. За нею оцінюють тип сечовипускання (нормальний, переривчастий, перерваний, обструктивний, стрімкий, депресивний) і підозрюють інфравезикальну обструкцію. Зниження потоку спостерігається при обструкції вихідного відділу сечового міхура або слабкості м'яза міхура; посилення потоку і нетримання — при слабкості або порушенні роботи кругових м'язів навколо уретри. Нормальні значення залежать від віку і статі: у чоловіків швидкість потоку знижується з віком, у жінок змінюється менше.

Аналіз залишкової сечі: що це і коли визначають

Об'єм сечі, що залишається в сечовому міхурі після сечовипускання, можна виміряти за допомогою ультразвуку; лікар зіставляє його зі скаргами та результатами урофлоуметрії. Залишкова сеча — одна з ознак, які описують при евакуаторних порушеннях сечовипускання.

Як розуміти результат і що обговорити з урологом

Результати зіставляють зі скаргами та даними огляду: показник, що потребує лікування в однієї людини, в іншої може не потребувати втручання. Обговорити з урологом потрібно тип кривої, об'єм залишкової сечі та те, як цифри співвідносяться із симптомами. До лікаря звертаються при утрудненому або частому сечовипусканні, слабкому струмені, відчутті неповного спорожнення. Обстеження при підозрі на збільшену простату може включати аналіз сечі, тест ПСА, УЗД сечового міхура та цистоскопію.

• Утруднений початок сечовипускання, необхідність тужитися
• Слабкий струмінь, переривчасте сечовипускання, тривале спорожнення
• Відчуття неповного спорожнення міхура, підтікання після сечовипускання
• Часті або імперативні позиви, нічне сечовипускання

Саме по собі утруднене сечовипускання не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо людина не може помочитися зовсім, в сечі з'явилася кров (рожева, червона або коричнева) або сечовипускання супроводжується болем.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності