Доброякісна гіперплазія простати — найпоширеніша патологія сечостатевої системи у чоловіків після 50 років, що проявляється розладами сечовипускання. Нижче — визначення, механізм вікового збільшення залози, симптоми, відмінність від раку простати, обстеження та ознаки, за яких зволікати не можна.
1. Визначення: простата і доброякісна гіперплазія
Передміхурова залоза (простата) — невелика залоза під сечовим міхуром. Вона виробляє рідину для сперми і контролює потік сечі з міхура в сечівник. Збільшена залоза тисне на сечівник і цим пояснює розлади сечовипускання.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ, аденома простати) — розростання залозистої тканини навколо сечовипускного каналу. Ріст іде у вигляді одного або кількох вузлів: вони поступово збільшуються, здавлюють канал і утруднюють сечопуск.
2. Чому залоза збільшується з віком
Провідний чинник — вікові зміни гормональної регуляції. Зниження вироблення тестостерону та підвищене перетворення його на дигідротестостерон під дією 5-альфа-редуктази веде до накопичення активнішого гормону в простаті й стимуляції росту епітеліальних клітин. Одночасно зростає активність ароматази у стромальних клітинах, що стимулює ріст строми.
Сучасна теорія додає дисбаланс факторів росту: переважання епідермального і кератиноцитного факторів та фібробластного фактора росту-2 над трансформуючим фактором росту β, який пригнічує ріст клітин простати. Ризик підвищують випадки ДГПЗ у родині та запальні захворювання простати. Сексуальна активність на частоту гіперплазії не впливає.
| Вік | Частота |
|---|---|
| 40–49 років | 11,3 % |
| від 50 років | 25 % |
| 60–70 років | 50 % |
| 90 років | близько 90 % |
В Україні у 2013 році поширеність ДГПЗ становила 1132,9 на 100 тисяч дорослого чоловічого населення; серед чоловіків 50–60 років патологію виявляли приблизно у 20 %, 60–70 років — у 75 %, 90 років — у 88 % випадків.
3. Симптоми порушеного сечовипускання
Основна група ознак — розлади сечовипускання. Вони розвиваються поступово і з віком можуть підсилюватися.
- утруднений початок сечовипускання, потреба тужитися;
- слабкий потік сечі, переривання, довше спорожнення міхура;
- відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
- підтікання сечі після завершення сечовипускання;
- часті або імперативні позиви, у тому числі вночі.
Механізм подвійний: вузли здавлюють сечівник, а активація альфа-адренорецепторів шийки сечового міхура і зміни детрузора додають симптоми подразнення.
4. Чим ДГПЗ відрізняється від раку простати
Це різні процеси: доброякісне розростання залозистої та стромальної тканини без метастазування і злоякісний ріст. За наявними даними, збільшена простата не викликана раком простати і не підвищує ризик його виникнення.
Практичний висновок інший: схожі розлади сечовипускання іноді спричинені серйознішими станами, зокрема раком простати. Тому такі симптоми потребують обстеження, а не спостереження — раннє виявлення робить лікування простішим.
5. Діагностика: огляд, ПСА, УЗД
Перший етап — розпитування про частоту сечовипускання та його особливості, огляд живота і статевого члена, пальцеве ректальне дослідження для оцінки розмірів простати. Пацієнта можуть попросити щонайменше 3 дні вести записи про кількість випитої рідини, частоту й обʼєм сечовипускань.
Лабораторний мінімум — дослідження зразка сечі та аналіз крові на ПСА. За потреби лікар скеровує до спеціаліста в лікарні на урофлоуметрію (сечовипускання в апарат, що вимірює потік), УЗД сечового міхура або цистоскопію — огляд міхура камерою. Лікування потрібне не завжди: обсяг і доцільність втручань лікар визначає після обстеження.
6. Коли до лікаря
Планово до сімейного лікаря або уролога — за наявності утрудненого сечовипускання чи частіших позивів.
Не чекайте планового прийому: кров у сечі (рожева, червона або коричнева), біль під час сечовипускання, неможливість помочитися — потрібна термінова консультація лікаря.
Телефонуйте 103 або 112, якщо стан загрожує життю: сплутаність, сильна сонливість, неспроможність говорити, підозра на інсульт чи інфаркт. Повна затримка сечі з сильним болем або погіршенням стану — теж привід для екстреного виклику.
Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря.
Джерела
Історія оновлень
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності