Норма ПСА у чоловіків за віком: що показує аналіз

Простатспецифічний антиген (ПСА) — білок, який виробляє передміхурова залоза; у нормі його невелика кількість надходить у кров. Аналіз крові на ПСА вимірює концентрацію цього білка і застосовується під час обстеження щодо захворювань простати. Результат не є діагнозом: він указує на ймовірність проблеми та на необхідність подальшого обстеження.

1. Що таке ПСА і навіщо його визначають

ПСА — органоспецифічний білок передміхурової залози, що належить до онкомаркерів; прямого зв'язку з конкретним захворюванням простати він не має. У сироватці крові визначають вільну та зв'язану форми, сума яких називається загальним ПСА.

Тест застосовують для первинної діагностики раку простати, з'ясування причини непухлинних захворювань залози та контролю лікування. Привід для обстеження — часте сечовипускання, раптові позиви, нічні підйоми до туалету, кров у сечі або спермі, труднощі з ерекцією, біль у ділянці таза та спини, нетримання сечі.

Рівень вище 50 нг на мілілітр асоційований з високим ризиком віддаленого метастазування, вище 100 нг на мілілітр достовірно вказує на метастази.

2. Норма ПСА у чоловіків за віком

Єдиної межі норми не існує: лабораторії та країни використовують різні референсні значення. Концентрація до 4 нг на мілілітр вважається нормальною, частина фахівців приймає за верхній поріг 2,5 нг на мілілітр. Вік визначає не межу норми, а рішення про тестування: ризик раку зростає після 50 років, рекомендації щодо початку скринінгу розходяться — від 45 до 55–69 років.

Окремих вікових норм ПСА немає: єдиної межі не існує, результат оцінює лікар.

• Тест може бути запропонований за симптомів, які можуть указувати на рак простати.
• Після 50 років сам вік стає аргументом для обговорення тесту.
• Ризик вищий за обтяженої сімейної історії: якщо в родичів був рак простати, ймовірність вища.

3. Норма ПСА при аденомі простати та простатиті

Окремої числової норми для аденоми (доброякісної гіперплазії) та простатиту не існує — застосовуються ті самі референсні межі. За цих станів рівень ПСА може підвищуватися, але тест не показує, що саме спричинило відхилення, тому за підвищеного рівня призначають повторне дослідження, пальцеве ректальне обстеження, аналіз сечі, за потреби — біопсію та МРТ.

Після сечової інфекції аналіз відкладають на 4–6 тижнів після її розв'язання; під час лікування захворювання простати ПСА перевіряють регулярно для оцінки ефекту.

4. Причини підвищення ПСА, не пов'язані з раком

До непухлинних причин підвищеного ПСА відносять доброякісну гіперплазію, простатит, інфекції сечових шляхів і приймання окремих препаратів. Рівень тимчасово підвищують еякуляція, анальний секс, інтенсивні навантаження та їзда на велосипеді — протягом 24–48 годин до забору крові.

Низький ПСА — не патологія: мала кількість білка в крові нормальна. Водночас низьке значення не виключає рак: можливі низький ПСА при пухлині та високий без неї.

5. Як здають аналіз крові на ПСА

Кров беруть із вени на руці, процедура триває менше п'яти хвилин. Згідно з рекомендаціями, харчуватися можна як зазвичай. За 24–48 годин виключають еякуляцію та анальний секс (рекомендації різняться), за 48 годин — навантаження із задишкою та велосипед. Про прийняті препарати повідомляють лікарю — вони можуть впливати на результат. Результат готовий через 1–2 тижні.

6. Що робити з результатом: коли потрібен лікар-уролог

Підвищений рівень — привід повторити аналіз: показники коливаються, динаміка інформативніша за одне вимірювання. Якщо ПСА залишається високим, обговорюється направлення до фахівця, біопсія та МРТ; біопсія — єдиний спосіб підтвердити або виключити рак.

До уролога звертаються при крові в сечі або спермі, утрудненому, частому або болючому сечовипусканні, нетриманні сечі, болю в ділянці таза та спини, повторно підвищеному ПСА.

Рішення про тест індивідуальне: скринінг пов'язаний з ризиком гіпердіагностики та непотрібного лікування з еректильною дисфункцією та нетриманням сечі.

Відхилення ПСА саме по собі не привід викликати швидку; 103/112 — за ознак загрозливих для життя станів, наприклад інсульту або інфаркту.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря: тлумачення результату — завдання лікуючого фахівця.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності