Розшифровка аналізу крові: показники та норми

Ви повертаєтеся з лабораторії, кладете бланк на кухонний стіл і бачите ряди цифр, де навпроти половини значень — стрілки вгору або вниз. Перша думка зазвичай одна: щось не так. Давайте розберемося без паніки: що саме вимірюють у клінічному аналізі крові і звідки беруться числа, які називають нормою.

З чого складається клінічний аналіз крові

Загальний клінічний аналіз крові — не один тест, а група вимірювань. Апарат рахує кількість і розміри різних клітин: еритроцитів, які переносять кисень із легень до тканин, лейкоцитів, які борються з інфекціями та іншими хворобами, і тромбоцитів, які допомагають крові згортатися. Окремо визначають гемоглобін — залізовмісний білок, що переносить кисень, — гематокрит і середній об'єм еритроцита.

Автоматичний гематологічний аналізатор видає за один прохід від 5 до 24 параметрів. Крім основних цифр, у бланку буває лейкоцитарна формула — підрахунок кожного з п'яти видів лейкоцитів — і ШОЕ. Кров беруть натщесерце, з пальця або з вени; повторні результати коректно порівнювати за однаковим типом біоматеріалу.

Еритроцити, гемоглобін і гематокрит: що вони показують

Червона частина бланка відповідає за кисень. Еритроцити (RBC) в орієнтирах зазначають як 4,3–5,5 ×10¹² кл/л, гемоглобін (HGB) — 120–140 г/л, гематокрит (HCT) — 0,39–0,49. Гематокрит показує частку об'єму крові, що припадає на клітини: приблизно 40–45 %, решта — плазма.

Поруч — еритроцитарні індекси. MCV, середній об'єм еритроцита, — 80–95 фл. MCH, скільки гемоглобіну припадає в середньому на одну клітину, — 27–31 пг. MCHC, насиченість еритроцитів гемоглобіном, — 320–360 г/л; параметр найстабільніший, тому за ним ловлять помилку приладу або підготовки проби.

Відхилення червоного рядка бувають ознакою зневоднення, анемії, хвороб серця або нестачі заліза. Та сама стрілка може бути і при хворобі, і при впливі харчування, — розбиратися в причинах лікар.

Лейкоцити та лейкоцитарна формула

Білі клітини — імунна охорона. Загальну кількість лейкоцитів (WBC) у нормі зазначають як 4–9 ×10⁹ кл/л. У формулі розписані п'ять основних видів: лімфоцити — 25–40 % і 1,2–3,0 ×10⁹/л в абсолюті, моноцити — 4–11 % і 0,1–0,6 ×10⁹/л, гранулоцити — 47–72 % і 1,2–6,8 ×10⁹/л, плюс еозинофіли і базофіли.

Низька кількість лейкоцитів буває при аутоімунних порушеннях, хворобах кісткового мозку, онкологічних захворюваннях. Висока — при інфекції або як реакція на ліки. Сама цифра нічого не вирішує: лікар дивиться, які саме клітини змінилися і наскільки.

Тромбоцити та ШОЕ

Тромбоцити (PLT) — кров'яні пластинки, які зупиняють кровотечу, допомагаючи крові згортатися. Орієнтир — 150–400 ×10⁹ кл/л. Поруч можуть бути тромбоцитарні індекси.

ШОЕ — швидкість осідання еритроцитів — входить до клінічного аналізу; аналіз дозволяє розглянути лейкограму і ШОЕ. Це не діагноз, а ще одна цифра в бланку.

Норми показників і чому вони різняться

Числа у вашому бланку — референсні інтервали конкретної лабораторії; уточнюйте у лікаря, за якими орієнтирами оцінювати результат. Порівнювати свій результат із нормами з випадкової таблиці безглуздо: дивіться на інтервали поруч із вашими цифрами.

Є й нелабораторні причини розбіжностей: харчування, фізична активність, прийом ліків, менструація, недостатнє пиття. Результати зазвичай готові через кілька днів, зазвичай у межах кількох тижнів. Якщо вам не зателефонували, про вас не забули: у частині закладів із пацієнтом зв'язуються лише тоді, коли є що обговорити.

Коли відхилення потребують консультації лікаря

Відхилення від норми — не вирок і не завжди ознака хвороби, що потребує лікування. Лікар зіставляє бланк з історією, скаргами та оглядом, за потреби призначає інші обстеження. Клінічний аналіз крові — лише один інструмент із багатьох.

На прийом візьміть небагато:

• бланк з інтервалами саме вашої лабораторії;
• позначку, з пальця чи з вени брали кров;
• список ліків, які ви приймаєте;
• свої скарги і те, коли вони з'явилися;
• попередні результати, якщо вони збереглися.

Якщо є питання до результатів або ви їх не розумієте, попросіть лікаря пояснити їх.

Самі по собі цифри в бланку не привід викликати швидку. Номери 103 і 112 потрібні, коли з'являються ознаки загрозливого для життя стану — наприклад, інсульту або інфаркту.

Матеріал довідковий: він допомагає прочитати бланк, але не замінює консультацію лікаря, і остаточне пояснення ваших цифр залишається за ним.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності