Запит «список фобій» видає багато назв. Насправді фобія — тривожний розлад, а не просто неприємний страх. Далі — що відносять до фобій, які групи виділяють і де закінчується звичайний страх.
Що таке фобія і чим вона відрізняється від звичайного страху
Фобія — тривожний розлад. Її суть — сильний, ірраціональний страх перед об'єктом або ситуацією, які майже не несуть реальної загрози. Людина уникає зустрічі з цим об'єктом у будь-який спосіб, і її реакція помітно перевищує дійсну небезпеку. Якщо уникнути не вдається, вона переживає виражене страждання.
Звичайний страх прив'язаний до реального ризику і минає разом із ним. Фобія тримається довше шести місяців: людина уникає об'єкта або ситуації, і це заважає життю. Багато хто розуміє, що страх нелогічний, але панічна реакція від цього не зникає.
Основні групи фобій: соціальні, специфічні, агорафобія
Фобії поділяють на три групи. Специфічні — страх конкретного об'єкта або ситуації, всередині них чотири підтипи: тварини, природне середовище, ситуації, кров та ін'єкції. Соціальна фобія — занепокоєння про те, що інші засудять, страх розмов і взаємодії з людьми. Агорафобія — страх залишити дім або знайому безпечну зону, часто разом із нападами паніки.
Найпоширеніші фобії
Найчастіше називають боязнь павуків, змій і висоти. До частих відносять також страх замкнених просторів, тунелів, води, польотів, тварин і крові. Окремо — страх публічних виступів і боязнь уколів.
Специфічними фобіями страждають приблизно 6–8 % людей у західному світі та 2–4 % в Азії, Африці й Латинській Америці. Соціальна фобія — близько 7 % у США та 0,5–2,5 % у решті світу. Агорафобія — приблизно 1,7 %. Жінки страждають приблизно вдвічі частіше за чоловіків. Починається розлад частіше у 10–17 років, з віком хворих стає менше.
Рідкісні та незвичайні фобії з прикладами назв
Ступінь тяжкості фобій різниться: одні люди просто уникають об'єкта страху, інші переживають повноцінні напади паніки.
Айхмофобія (боязнь гострих предметів) і аквафобія (боязнь плавати) — приклади конкретних страхів. Слово «фобія» давно живе окремо від психіатрії: ксенофобія або гомофобія означають різко негативне ставлення, а не патологічний страх. Багато назв зі списків — неологізми з основою «-фоб-», а не клінічні стани.
Шукати в себе рідкісну фобію за гарною назвою — шлях у нікуди. Сильний страх померти, втратити контроль або знепритомніти входить у симптоми фобії. Рідкісні назви на кшталт автоматонофобії не мають окремого клінічного опису: вирішальним залишається не назва, а те, наскільки страх обмежує життя.
Звідки беруться фобії і як їх розпізнають
Причини специфічних фобій невідомі, але іноді вони передаються в сім'ї. Багато випадків пов'язані з лякаючою подією або стресовою ситуацією. Фобію можна перейняти від близьких: якщо в сім'ї хтось панічно боявся, дитина вчиться тієї ж реакції. Ризик вищий, якщо оточення негативно реагувало на вашу паніку і якщо у вас сімейна історія тривожних розладів. Починаються фобії зазвичай у дитинстві, підлітковому віці або в молодих дорослих.
Фобію відрізняють від нав'язливих страхів: при фобії страх виникає тільки при зустрічі з об'єктом, при нав'язливих страхах тривога піднімається вже від думки про нього, людина постійно перевіряє, чи немає поруч небезпеки. Для виявлення фобічного розладу часто використовують шкалу Занга для самооцінки тривоги.
Коли страх заважає жити і час звернутися до лікаря
Орієнтир простий: йти до лікаря, якщо ви вважаєте, що у вас фобія, і симптоми заважають жити. При зустрічі з об'єктом страху буває:
- сильна тривога і занепокоєння;
- запаморочення і відчуття, що зараз втратите свідомість;
- відчутне або незвичайне серцебиття, стиснення в грудях;
- нудота, блювання або діарея;
- тремтіння і сильний страх померти, втратити контроль або знепритомніти.
При фобії крові або травми можливий непритомний стан. Люди з фобіями більше схильні до ризику самогубства, ніж люди без них. Допомога включає психотерапію і ліки.
Сама по собі фобія не привід викликати швидку; 103/112 — при загрозливому життю стані (наприклад, при тяжкому погіршенні самопочуття або неможливості привести людину до тями).
Якщо впізнали себе в описі — обговоріть страх зі спеціалістом, а не з пошуковим рядком. Це довідковий матеріал, а не заміна консультації лікаря.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності