Info Clinic

Кошмари: через що сняться погані сни і коли це тривожить

Погані сни знайомі майже кожному. Розбираємо, чим кошмар відрізняється від нічного жаху, що за ним стоїть і коли пора до лікаря.

Дівчина сидить у ліжку, затиснувши рукою край білої ковдри, — кошмари та неспокійний сон уночі
Опубліковано: 17 листопада 2026, 16:56

Прокидатися з калатаючим серцем і залишком страху в голові знайомо багатьом. Кошмари — це погані сни, з яких людина прокидається і може їх згадати. У більшості людей кошмари минають самі, але іноді стають сигналом проблем зі сном або психікою.

Що таке кошмари і чим вони відрізняються від звичайних поганих снів

Кошмар — це сновидіння з сильним почуттям страху, після якого людина прокидається і пам'ятає сюжет. Його плутають з нічним жахом, а це інший стан. При нічному жаху людина говорить, кричить, метається, може схопитися з ліжка, очі відкриті, але вона не прокинулася. Таке трапляється в ранній частині ночі, іноді кілька разів, триває до 15 хвилин, і згадати це майже неможливо. Кошмари ж приходять пізніше вночі. Нічні жахи частіше бувають у дітей 3–8 років, а кошмари — і в дітей, і в дорослих.

Через що сняться кошмари

Серед частих причин — сильна втома або нездужання, різкі звуки вночі, потреба сходити в туалет, які порушують глибокий сон. Погані сни може викликати щось перелякане, наприклад страшний фільм, або пережитий стрес, тривога, хвилювання. Рідше кошмари пов'язані з прийомом деяких ліків, наприклад антидепресантів, зі станами, що впливають на сон, і з низкою інших причин.

Чому кошмари сняться постійно або щодня

Якщо погані сни сняться часто, причини можуть бути тими самими: втома, стрес, тривога, перелякана подія, деякі ліки, порушення сну. Регулярні кошмари, які впливають на сон і повсякденне життя, — привід звернутися до лікаря. Коли сон часто переривається, людина не встигає пройти всі його стадії, і якість відпочинку падає.

З якими станами пов'язані нічні кошмари

Кошмари можуть супроводжувати стани, які впливають на сон, наприклад синдром неспокійних ніг або апное уві сні. Вони бувають при психічних розладах, таких як генералізований тривожний розлад, при станах, що зачіпають мозок, наприклад при хворобі Паркінсона, і після тяжкої травми, коли сон порушується 4–6 тижнів. Нічні жахи частіше трапляються в людей, чиї близькі страждали ними або ходили уві сні.

Як лікар розбирається в причинах кошмарів

Лікар розпитує про сон і здоров'я, оглядає пацієнта. Іноді призначають дослідження сну — полісомнограму, яка за ніч записує активність мозку, рухи очей, дихання, тиск, роботу серця і м'язів. Інші види досліджень показують, як швидко людина засинає вдень і наскільки бадьора. Про порушення сну можуть говорити такі ознаки:

  • регулярно більше 30 хвилин не вдається заснути;
  • людина часто прокидається вночі або занадто рано;
  • вдень долає сонливість;
  • близький чує гучний хропіння, схлипування, зупинки дихання;
  • при пробудженні на короткий час не вдається рухатися або говорити.

Коли кошмари — привід звернутися до фахівця

До лікаря звертаються, якщо регулярні кошмари заважають спати і жити вдень. У дітей — якщо кошмари тривають після 6 років, часті або викликані переляканою подією, а нічні жахи тривають після 12 років або почалися після 5 років. Лікар підбере подальші кроки залежно від причини.

Самі по собі кошмари не привід викликати швидку. Телефонувати 103 або 112 потрібно, якщо стан загрожує життю: наприклад, при нічному жаху людина може завдати шкоди собі або іншим, або з'явилася серйозна травма.

Цей матеріал — довідковий і не замінює консультацію лікаря: при стійких кошмарах краще обговорити їх з фахівцем.

Джерела

  1. Night terrors and nightmares - NHS
  2. Sleep Disorders - MedlinePlus
  3. When to call 999 — NHS
  4. When to visit A&E — NHS

Історія оновлень

Перша публікація.
Теги СтресТривогаПорушення снуБезсоння

Відгуки читачів

Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.

Залишити відгук
Оцінка

Відгуки публікуються після перевірки модератором. Не пишіть особистих медичних даних.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності