Дисоціативний розлад особистості: що це і як проявляється

Іноді людина описує дивне відчуття: ніби дивиться на себе збоку або не пам'ятає частини власного життя. За такими переживаннями може стояти дисоціативний розлад — група станів, при яких психіка ніби відключається від реальності. Розберемося спокійно, що відомо про цей діагноз.

Що таке дисоціативний розлад особистості

Дисоціативні розлади — це група станів, які можуть викликати як тілесні, так і психологічні проблеми. Частина з них буває дуже короткою, наприклад після тяжкої події, і минає сама за тижні або місяці. Інші тривають значно довше. Виділяють три основні типи: деперсоналізаційно-дереалізаційний розлад, дисоціативна амнезія та дисоціативний розлад ідентичності.

Як проявляється дисоціативний розлад ідентичності

Раніше цей діагноз називали «розладом множинної особистості». Людина може відчувати невизначеність у тому, хто вона, відчувати присутність інших ідентичностей — кожна зі своїм ім'ям, голосом, історією та манерами. Основні симптоми — провали в пам'яті про повсякденні події та особисту інформацію і наявність кількох чітких ідентичностей. При дисоціативній амнезії бувають періоди, коли людина не пам'ятає відомостей про себе або минуле, іноді забуває засвоєну навичку. Такі прогалини серйозніші за звичайну забудькуватість. Деякі люди з дисоціативними розладами стикаються з нападами, від непритомності до стану, схожого на епілептичний напад. Крім того, при дисоціативних розладах можуть зустрічатися й інші стани: ПТСР, депресія, тривога та панічні атаки, суїцидальні тенденції або самопошкодження, розлади харчової поведінки, ОКР і проблеми зі сном.

Можливі причини та фактори ризику

Дисоціація — спосіб, яким психіка справляється з надмірним стресом. Багато людей з таким розладом пережили травматичну подію в дитинстві: фізичне, сексуальне або емоційне насильство. Іноді дисоціація виникає після війни, викрадення або навіть інвазивної медичної процедури. Відключення від реальності — нормальний захисний механізм, форма заперечення, ніби «це відбувається не зі мною». Проблемою це стає, коли обстановка вже не травматична, а людина продовжує жити так, ніби вона колишня, і подія не пережита.

Чим воно відрізняється від шизофренії та «роздвоєння особистості» з кіно

Дисоціативні розлади включають і відчуття нереальності себе або світу. Деперсоналізація — відчуття, ніби ти поза собою і спостерігаєш за своїми діями збоку; дереалізація — відчуття, що світ навколо нереальний, люди і речі здаються «безживними» або «туманними». Шизофренія в класифікації MedlinePlus належить до психотичних розладів, а дисоціативні розлади описуються окремо.

Як ставлять діагноз

Лікар може оглянути людину і провести обстеження, щоб виключити інші хвороби зі схожими симптомами. Потім зазвичай направляють до фахівця з психічного здоров'я для повної оцінки. Оцінка включає питання про думки, почуття, поведінку та симптоми. Чесно розповідати про переживання — шлях до потрібної підтримки.

Коли звернутися до психіатра або психотерапевта

Приводом для звернення стають провали в пам'яті, які заважають жити, відчуття, що ви не впізнаєте себе або реальність вислизає. Багато людей з дисоціативним розладом повністю відновлюються при лікуванні та підтримці. Лікар оцінює стан і за потреби підбирає допомогу.

• провали в пам'яті про події та про себе
• відчуття нереальності себе або світу
• відчуття присутності інших ідентичностей
• напади, схожі на непритомність або епілептичні

Сам по собі дисоціативний розлад не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо є думки про самогубство, ризик самопошкодження або людина в небезпеці для себе чи оточення.

Цей матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: тільки фахівець може оцінити стан і підказати наступний крок.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності