Біполярний розлад: що це таке і як проявляється

Слово «біполярка» часто з'являється в розмові про настрій, який хитає з боку в бік. За ним — конкретний психіатричний діагноз, і він відрізняється від звичайних підйомів і спадів. Нижче — те, що про нього відомо.

Що таке біполярний афективний розлад і як його називають

Біполярний розлад — розлад настрою з вираженими підйомами і спадами. У психіатрії говорять про епізоди: маніакальні та гіпоманіакальні, депресивні та змішані. Фази змінюють одна одну майже без впливу зовнішніх обставин — безпосередньо або через світлі проміжки, інтермісії, в яких психіка та особистісні властивості людини відновлюються.

• I тип — маніакальні епізоди не менше семи днів або настільки тяжкі, що потрібна негайна допомога в лікарні.
• II тип — депресивні епізоди та гіпоманія, м'якший варіант манії, без повних маніакальних епізодів.
• Циклотимія — гіпоманіакальні та депресивні симптоми слабші й коротші; у дорослих тримаються не менше двох років, у дітей і підлітків — рік.
• Швидка циклічність — чотири й більше епізоди манії або депресії за рік.

Маніакально-депресивний психоз, БАР, «біполярка»: чи це одне й те саме

За півтора століття ту саму недугу називали по-різному: «циркулярний психоз», «божевілля у двох формах», пізніше — «маніакально-депресивний психоз». Цей термін увів німецький психіатр Е. Крепелін. Назву визнали не цілком коректною: психотичні порушення бувають лише в небагатьох, обидва типи фаз — не завжди, а сам термін стигматизує. Зараз говорять «біполярний розлад», БАР, у МКХ-10 це рубрика F31. «Біполярка» — розмовне скорочення, «маніакальна депресія» — стара англомовна назва.

Як проявляються маніакальні та депресивні епізоди

При високому настрої людина почувається дуже щасливою і збудженою або дратівливою і агресивною. Енергії багато, потреба у сні падає, думки скачуть, зосередитися складно, мова швидка й рясна. Зростає впевненість у собі та потяг до ризику, трапляються імпульсивні витрати й вчинки, незвичні для людини. У тяжких випадках бувають галюцинації, марення, відчуття загрози.

При низькому настрої — туга, втрата інтересу до звичних занять, занепад сил. Сон і апетит порушуються, концентрація падає, приходять почуття нікчемності й безнадії, уникання людей, думки про смерть або про шкоду собі. Епізоди тривають від кількох днів до тижнів; симптоми йдуть майже щодня і більшу частину дня.

Чому виникає біполярний розлад

Точна причина невідома. Ймовірність вища, якщо в батька, брата чи сестри є такий розлад. Серед факторів називають травму або насильство в дитинстві, тяжкі події — проблеми у стосунках, втрату близької людини, грошові труднощі, — вживання наркотиків на кшталт канабісу і кокаїну, зараження паразитом токсоплазмою, будову і роботу мозку. Обговорюють також спадковість і середовище.

Як біполярний розлад відрізняється від розладу особистості та звичайних перепадів настрою

Біполярний розлад відносять до розладів настрою (афективних), а не до розладів особистості: в інтермісіях особистісні властивості людини повністю відновлюються. Від звичайних коливань настрою його відрізняють тривалість і будова. Епізод тримається днями або тижнями, симптоми йдуть майже щодня, а між епізодами бувають періоди стабільності — тижні, місяці, роки. Перепади помітно впливають на повсякденне життя. Картина схожа на інші психічні стани, тому діагноз іноді ставлять не відразу.

Як ставлять діагноз і коли звертатися до психіатра

Діагноз ставить психіатр, до нього направляє сімейний лікар. Фахівець розпитує про настрій, поведінку, здоров'я і сімейну історію, оцінює психічний стан і за потреби призначає обстеження, щоб виключити інші причини. Приводом для розмови бувають крайні зміни настрою, які довго тримаються або заважають жити. Якщо допомога не допомагає, про це говорять із психіатром.

Саме по собі біполярний розлад не привід викликати швидку. Номери 103 і 112 — якщо людина говорить про самогубство або про намір завдати шкоди собі, якщо є загроза завдати шкоди іншому, якщо стан настільки тяжкий, що потрібна негайна допомога в лікарні.

Матеріал довідковий: він пояснює загальні поняття і не замінює консультацію лікаря, з яким обговорюють конкретну ситуацію.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності