Дзвін у вусі: можливі причини та про що говорять різні звуки

Дзвін, писк або гул у вусі, коли навколо тихо, знайомий багатьом. Розберемо, що це за явище, звідки воно береться і коли потрібен лікар.

Що таке дзвін у вусі і як він проявляється

Дзвін у вусі — це сприйняття звуку, який не має зовнішнього джерела: шум чує тільки сама людина. Наукова назва — тинітус (tinnitus). Звук буває в одному вусі, в обох або «в голові», може приходити й зникати або звучати постійно. Зазвичай це не ознака нічого серйозного і нерідко минає самостійно.

До 35–45% дорослих чують шум час від часу, 8% — постійно, у 1% він помітно знижує якість життя.

Дзвін, писк, гул і дзижчання: чим відрізняються звуки

Відчуття описують по-різному: дзвін, писк, свист, гул, дзижчання, шипіння, клацання, шум падаючої води. Звук буває тихим і гучним, високим і низьким. Про нього розпитують на прийомі.

Окремо виділяють пульсуючий дзвін, що збігається з ударами пульсу: з ним просять термінову консультацію лікаря.

• скільки триває шум: до трьох місяців — гострий, від трьох місяців до року — помірний, більше року — хронічний;
• у якому вусі чути: ліворуч, праворуч, з двох боків або «в голові»;
• чи збігається звук з пульсом;
• що він порушує: сон, роботу, концентрацію, настрій.

Дзвенить у лівому чи правому вусі: чи має значення сторона

Для лікаря корисно знати, чи чути шум в одному вусі, в обох чи по центру голови і чи змінюється сторона з часом. Якщо біль голови і шум у лівому вусі з'явилися разом, про це говорять на прийомі.

Можливі причини дзвону у вусі

Причин багато, і не завжди вони очевидні. Серед них: зниження слуху, зокрема вікове, і регулярний гучний шум; сірчана пробка і запалення вуха; хвороба Меньєра; проблеми з серцем і судинами; діабет, хвороби щитоподібної залози, розсіяний склероз; тривога і депресія; побічна дія ліків — деяких хіміопрепаратів, антибіотиків, аспірину у високій дозі, діуретиків. Тинітус описаний і як симптом постковіду.

Що відбувається всередині. Тинітус вважають компенсаторною реакцією центральних відділів слухової системи на приглухуватість: змінюється баланс збуджувальних і гальмівних нейромедіаторів. Він майже завжди поєднується зі зниженням слуху, хоча більшість людей зі зниженим слухом шуму не чують.

Коли дзвін супроводжується болем у вусі, головним болем або запамороченням

Якщо дзвін супроводжується болем у вусі, лікар під час огляду перевіряє, чи немає запалення вуха або сірчаної пробки. Не чекають планового прийому при раптовій втраті слуху, слабкості м'язів обличчя, відчутті обертання (запамороченні), а також якщо дзвін з'явився після травми голови. Пульсуючий дзвін у такт пульсу — теж причина отримати консультацію швидко. Якщо до шуму додається головний біль, про нього розповідають на прийомі.

Сам по собі дзвін у вусі не привід викликати швидку. 103/112 — якщо дзвін з'явився після травми голови або йде разом з раптовою втратою слуху, слабкістю м'язів обличчя чи відчуттям обертання (запамороченням).

Як лікар з'ясовує причину і коли звертатися до лікаря

На прийомі лікар оглядає вуха, перевіряє слух і за потреби направляє до фахівця для подальших обстежень. З перевірок буває аудіометрія — відносно об'єктивний показник стану слуху, особливо при високочастотній приглухуватості.

Розрізняють шум компенсований, з яким людина справляється, і декомпенсований — з тривогою, безсонням і депресією.

Коли записуватися до лікаря: якщо шум регулярний або постійний, якщо він посилюється, якщо заважає спати і зосереджуватися, викликає тривогу або пригніченість. З пульсуючим шумом просять термінову консультацію.

Усе це довідкові відомості, а не заміна консультації лікаря: вуха — не той випадок, де діагноз ставлять за статтею.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності